Статті
CG-анімація: особливості індустрії, навчання та пошук роботи
8 жовтня, 2021
Олег Маламуж
Режисер анімаційних фільмів студії Animagrad
Торі Польська
Visual Development Artist у Netflix
Катерина Гончарова
Журналістка-редакторка у Telegraf.Design
Стати автором

Які особливості сучасного ринку анімації в Україні та світі, де та чого навчатися, щоб почати шлях у цій галузі, та як знайти роботу в CG-анімації. Про це розповіли Олег Маламуж, режисер анімаційних фільмів студії Animagrad, і Торі Польська, Visual Development Artist у Netflix.

Повна версія панельної дискусії «CG. Як працює індустрія»

Розвиток індустрії CG-анімації

avatar
Олег Маламуж
Режисер анімаційних фільмів студії Animagrad, займається анімацією більше 25-ти років

Ми в Україні за 26 років переживаємо зараз найкращий час, коли розквітає анімація. Був період, коли у нас була найбільша студія в Європі («Борисфен–Лютес»), але вона була одна. А зараз в Україні працює понад 50 студій. У «Борисфені» було більш як 1000 людей, а тепер нас в цій галузі разом, напевно, кілька тисяч, й це на порядок кращий показник щодо розвитку індустрії та ринку. Зараз найкращий час для мене за весь період в анімації.

Таке враження, що у світовій анімації зараз відбувається те, що завжди було в кіно. Чи не щомісяця є прем’єри. Анімація перетворюється в потік, який ти не можеш відстежувати. Раніше це було в Японії, зараз — в Європі та Америці. Анімацію фактично ще вважають жанром кіно, але вона поступово заповнює ринок та конкурує з кіно, забирає в нього користувачів. Це може бути пов’язано з тим, що виросло покоління, яке грало в комп’ютерні ігри, й для них візуальний 3D-контент — це норма, бо вони живуть цим і нормально сприймають ці образи.

 

avatar
Торі Польська
Visual Development Artist у Netflix

Люди зараз значно більше потребують контенту: усі часто сидять вдома та розважають себе. Для нас це добре — більше проєктів, інвестицій та уваги до мультфільмів. Зараз стали виходити анімаційні фільми та мультсеріали й для дорослої аудиторії, й цілі альманахи, як Love Death + Robots. Цільова аудиторія розширюється, попит зростає та пропозиція теж починає рости.

Трейлер анімаційного серіалу LOVE DEATH + ROBOTS

Коли мені було років 13-15, було соромно дивитися мультики. А для сучасного покоління це круто, бо з’явилась інша жанровість. І попкультура змінилася, й американська попкультура до нас зайшла. Тому немає перерви, коли ти втрачаєш аудиторію певного віку. Те ж і з дорослими було раніше: «Чого дивитися ці мультики, вони для дітей». А зараз на них звертають більше уваги люди поза індустрією, ходять на мультфільми без дітей. І це приплив нового глядача.

На закордонних ринках зростає кількість невеликих студій, які співпрацюють з Netflix, DreamWorks. «Камерними» in-house студіями зараз залишаються лише, мабуть, Disney та Pixar. Усі інші віддають великі шматки роботи на аутсорс.

Робочий процес, програми й устаткування

avatar
Торі Польська
Visual Development Artist у Netflix

Я беру участь у створенні 3D-мультфільму, але працюю в 2D, займаюся первинною розробкою візуальної мови для анімаційного фільму. Моє завдання — створити дизайн, який буде відповідати потребам історії та можливостям нашого продакшену й влаштовувати усіх артдиректорів, режисерів, продюсерів, інвесторів тощо.

Мій робочий пайплайн:

  1. Лаунч-мітинг: зрозуміти, що потрібно від дизайну, сформувати ТЗ.
  2. Дослідження: шукати матеріали в інтернеті, наприклад, усе про країну, в якій відбуватиметься дія (ландшафти, флора, фауна, погода, будівлі, традиції). Далі, коли від цього в мене вже «каша в голові», я починаю скетчити, щоб опрацювати отриману інформацію.
  3. Створення повноцінного концепту.
  4. Зміни, уточнення, узгодження.

Програмне забезпечення: працюю в Photoshop усе своє життя та не хочу нічого змінювати. Цей інструмент повністю покриває потреби моєї роботи. Іноді я використовую SketchUp для 3D-моделей, щоб з’ясувати, як правильно показати складний ракурс чи правильно вибудувати лейаут у складній локації. У моїй професії добре знати якийсь 3D-софт, бо це допоможе розв’язувати складні питання.

Устаткування: я працюю на Wacom Cintiq, але планшет — це не показник професіоналізму, мені з ним просто зручно. Планшет варто обирати за принципом комфорту.

avatar
Олег Маламуж
Режисер анімаційних фільмів студії Animagrad

Якщо беремо «Мавку», то моє завдання зараз — забезпечити «нон-стоп» виробництво. Коли в тебе велика команда, це складно організувати, а продакшен не може зупинятися ні на день. Тому мені потрібно передбачити усі «кути», через які ми можемо сповільнитися. Що складніший проєкт, то більше цих кутів, які потрібно передбачити за тиждень, місяць тощо. Виробництво дуже дороге, тому правильне планування фактично вирішує долю проєкту.

«Мавка. Лісова пісня». Офіційний тизер-трейлер

Я отримую завдання від продюсерів і виконую роль комунікатора між технічними фахівцями, нашими супервайзерами, й мені потрібно інтерпретувати для них завдання. А воно може звучати так: «Потрібно зробити усе дуже гарно». Тоді я визначаю, скільки в кадрі має бути персонажів, якими камерами ми знімаємо, як формуємо композицію. Якщо у нас є обмеження, усе в результаті має виглядати так, щоб їх бачив тільки я, а не глядачі.

Програмне забезпечення: весь пакет Adobe, TVPaint Animation (більше можливостей для растрових зображень і живописних матеріалів, ніж у Toon Boom Animation), Maya. Дещо з того, що використовують студії: Marvelous для одягу, Katana для освітлення, ShotGrid (раніше називався Shotgun Software) для менеджменту великого потоку матеріалів.

Устаткування: я працюю на Cintiq. Перехід з 13-дюймового до 23-дюймового планшета пришвидшив у півтора раза швидкість малювання, а це дуже важливо, коли працюєш зі сторібордами. Що швидше працюєш, то більше заробляєш і швидше здобуваєш досвід.

Читайте також: Коли Disney прийде в Україну й чи потрібно це взагалі. Інтерв’ю з режисером анімації Олегом Маламужем

Освіта в CG

avatar
Торі Польська
Visual Development Artist у Netflix

Я б не обмежувала себе освітою в Україні, вся моя анімаційна освіта переважно з інтернету. Я навчалася сама, пройшла кілька курсів, де було спілкування з людьми з американської індустрії. У них найбільший досвід, тому вони можуть дати кращі практичні поради.

Є онлайн-школи Schoolism, CGMA, Brainstorm School. Завдяки ковіду багато американських офлайнових шкіл стали онлайновими. Наприклад, Concept Art Academy, Brainstorm School та багато інших. В Європі також є курси: в Італії – IDEA Academy, в Данії — The Animation Workshop, у Франції — Gobelins. Водночас є ще й онлайн-література, індивідуальне менторство та фахівці вузького профілю.

Ніхто не скасовував відео на YouTube: але не про те, як щось конкретне малювати, а історії від творців анімаційних фільмів. Коли ти слухаєш making of, про що думають люди, які створюють мультфільми, які в них завдання та проблеми, розумієш, як завдяки малюнку почати розв’язувати ці проблеми.

Також важливо просто писати та запитувати людей. Я просила про рев’ю портфоліо, ставила точкові питання людям, які цим займаються. Такі інсайди допомогли мені сформувати підходи до роботи та робочий процес.

Щодо проблеми, з якою часто зіштовхуються початківці, коли їм подобається одразу багато речей в CG: усі з цього починають. Для українських реалій та невеликих студій у світі широта напрямків — це плюс, бо ти пробуєш всього потрошку. Щоб реально зрозуміти, чим саме хочеш займатися, треба спробувати все. Варто почати щось робити, й хай не бентежить думка: «Потрібно визначитися». Ні, не потрібно — почніть щось робити, й відповіді знайдуться самі.

Коли починаєш цікавитися певною індустрією, складно розібратися серед професій та зрозуміти, хто що робить. Найпростіший спосіб — відкрити титри будь-якого мультфільму. Там є назви не просто всіх професій, а й імена фахівців у цих сферах, які варто загуглити. Майже усі вони викладають в інстаграм приклади своїх робіт.

А також є артбуки, бо там стисло розповідають про проблеми, з якими творці зіштовхнулися, та як їх розв’язали завдяки дизайну. В артбуках одразу видно, хто за які завдання відповідає. Якщо ти хочеш бути художником, то не потрібно робити і локації, і персонажів, і колір, і світло. Можна обрати щось одне й бути дуже успішним, а можна розбиратися в усьому й також мати чудові результати.

avatar
Олег Маламуж
Режисер анімаційних фільмів студії Animagrad

Щоб почати розвиватися в анімації, варто визначитися для себе щодо приблизного напряму. Бо в цій галузі бувають фахівці настільки різного спрямування, які в межах процесів жодного разу не перетиналися. Поки книжки виходять, індустрія змінюється. Інтернет, мабуть, єдине джерело актуальної інформації. Тому раджу читати дуже свіжі й трендові Animation Magazine та Cartoon Brew.

Я буду «топити» за українську освіту, бо ми її й будуємо. Вона потрібна, щоб створити в нашій країні індустрію та забезпечувати потік фахівців. Але якщо ви хочете поїхати в іншу країну, знаходьте школу, яка працює від потрібної вам анімаційної студії. Орієнтуйтеся на те, що хтось з Disney викладає анімацію. Або ж на останньому курсі вас познайомлять з Head of Animation. Якщо ваш рівень буде досить високим, то вони вас «заберуть». Хто викладає, той і набирає.

Те ж саме відбувається й в Україні на всіх курсах: найкращі студенти в основному йдуть з викладачами. Бо завжди не вистачає талановитих людей, які можуть стрибнути вище голови й запропонувати більше, ніж ти сам знаєш як спеціаліст. Краса таланту кожного фахівця, якого ми навчаємо, в тому, що всередині нього є те, що не розкрите, чого не вистачає українській та американській анімації.

Зараз на режисерському курсі (Олег Маламуж викладає на курсах анімації у Projector та є завкафом анімаційного напрямку) я вражений, наскільки змістовно та креативно можуть працювати наші студенти. Вже після року навчання вони беруть дуже серйозні теми, дуже глибоко починають діставати й опрацьовувати ідеї та історії.

З кожним роком викладання я все більше вірю в Україну. Попри песимізм навколо я вірю в молодь, в якої горять очі та яка творить дива. Вони роблять неймовірні кейси. Коли, наприклад, людина шість місяців тому нічого не малювала й працювала у сфері кіно, а потім купила графічний планшет і через пів року працює аніматором у серіалі. Й ти починаєш вірити в людей. Якщо ми чогось не добудуємо, за нами підуть ще більш енергійні люди, які зруйнують стіни, що ми не змогли подолати.

Як знайти роботу в анімації

avatar
Олег Маламуж
Режисер анімаційних фільмів студії Animagrad

Перша порада — позбутися скромності. У кіноакторів є гарна приказка: «Скромність — це шлях до забуття». Коли замовники або студії будуть думати, кого покликати, ви маєте бути першими, про кого вони подумають.

Друга порада — розвивати мультискіловість. На українському ринку анімації знання та навички різного спрямування обов’язково забезпечать вас роботою. Тому постійно навчайтеся, наприклад, після 2D починайте вивчати 3D.

avatar
Торі Польська
Visual Development Artist у Netflix

Щоб тебе найняли, потрібно відповідати потребам компанії. Можна хотіти працювати, наприклад, у Disney, а можна — на конкретному ринку (американському, французькому, японському, українському тощо). В кожного з цих ринків будуть особливі вимоги, стилістика та естетика. Щоб туди потрапити, варто дослідити питання та шукати людей в титрах, дивитися їхнє портфоліо та порівнювати зі своїм.

Коли ти прагнеш працювати на певному проєкті, ти хочеш, грубо кажучи, забрати роботу цієї людини. Тоді стає зрозуміло, що власне портфоліо має бути не гіршим. У «зеленого» фахівця воно може бути слабшим з технічного погляду, але тоді воно має компенсуватися креативністю, сучасністю, автентичністю. Студії завжди шукають молодняк зі свіжим поглядом на речі, бо за ними майбутнє індустрії.

Потрібно розуміти, чого від тебе вимагають: яке потрібне портфоліо, на які теми, яка якість малюнків, які навички та спеціалізація. До того ж у художників в різних сферах відмінні портфоліо. Наприклад, у дизайнера персонажів та Visual Development Artist та художника, який працює Visual Development Artist у сфері комп’ютерних ігор, абсолютно різні портфоліо.

Якщо рекрутер або артдиректор відкриває та швидко проглядає портфоліо (добре, якщо це буде хоча б секунд десять), та його щось зачепить, у вас з’являється шанс отримати роботу. Портфоліо має бути лаконічним: коли на нього дивишся, рекрутеру чи артдиректору потрібно одразу розуміти, на яку позицію претендує художник. Бо інакше незрозуміло, які завдання в продакшені можна йому доручити.

Активність — вирішальний фактор

Роботодавець не зрозуміє, що ви шукаєте роботу, якщо ви не будете про це повідомляти у соцмережах (Facebook, LinkedIn тощо). Потрібно бути активним, писати компаніям, рекрутерам й артдиректорам і пропонувати свої послуги. Зазвичай студії шукають працівників «на післязавтра», та запропонують позицію тому, про кого першим згадають. І ти ніколи не знаєш, в який момент буде потреба в тобі.

Саме так я і потрапила до Netflix. Я написала продакшен-дизайнеру, але вони тоді не шукали фахівців. Але потім, коли я через два місяці написала повторно, я «втрапила» в правильний момент: саме того тижня в компанії відбувався рекрутинг нових фахівців. Мені пощастило, але без активності я цього б не досягла.

Де шукати роботу невеликим студіям

Невеликі студії діють так само, як і окремі художники, й створюють портфоліо. В ньому найчастіше є шоуріл з роботами для замовників або внутрішній продукт, який покаже якість продакшену. На думку спадає приклад Brazen animation studio. Вони зробили умовний трейлер свого повнометражного мультфільму, який виглядав настільки чудово, що всі чекали на вихід стрічки. А тепер ця студія співпрацює з Epic Games й створює власні мультфільми.

Tempest. Робота студії Brazen animation studio

Другий важливий фактор — зв’язки. Західна індустрія здається величезною, але насправді вона невелика, й усі одне одного добре знають. Потрібно бути «на слуху».


Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.

avatar
Олег Маламуж
Режисер анімаційних фільмів студії Animagrad
Колонка
avatar
Торі Польська
Visual Development Artist у Netflix
Колонка
avatar
Катерина Гончарова
Журналістка-редакторка у Telegraf.Design
Колонка

У нас є ще дещо для вас