Женя Полосіна, ілюстраторка та співзасновниця студії «Сері/граф», розповіла про відмінності між книжковими ілюстраціями та роботами для едіторіалу, особливості співпраці з видавництвами та етапи роботи над ілюстрацією книги.

Перша книга, яку ілюстрував «Сері/граф», — щоденники Малевича, видавництва Родовід. До того ми в студії разом робили тільки картинки для медіа, постерів і обкладинок. Це ілюстрації до автобіографічних текстів Казимира Малевича, про його роки в Україні, мистецтво та улюблений бутерброд. Нашим завданням було зробити ілюстрації, що б не стали епігонством, але були трохи оммажем. І без чорних квадратів.

Ілюстрації до книги «Малевич. Автобіографічні записки 1918-1933» від студії «Сері/граф»

Найцікавіше в ілюстрації — масштаб проєкту. Коли йдеться про картинки для медіа чи реклами, час, що глядач проводить з твоєю роботою, значно коротший. А от коли ти робиш книгу, читачі проводять з тобою більше годин, — є нагода розповісти цілу візуальну історію. Можна побудувати ритм, маніпулювати увагою, зацікавити чи, навпаки, налякати, викликати сум і розвеселити. Це наче довга розмова.

У книжковій ілюстрації треба мислити серією і водночас мати на увазі композицію книги загалом, внутрішній ритм. Книга — це об’єкт. І те, що вдало працює як самостійне висловлювання, наприклад, візуальна метафора для газети з новинами, всередині книги може працювати гірше. Книга — це командна гра, в якій іноді одній з картинок треба передати пас, щоб інша змогла розкритися яскравіше, а загалом сформувалося потрібне враження.

Едіторіал-ілюстрація до репортажу «Якщо грає музика — когось бʼють»

Я ілюструвала і дитячі, і дорослі книги. Наприклад, «Реактори не вибухають» — підліткова книга, а «Автобіографічні записки Малевича» — доросла. Якщо мова про книжку для молодшого віку, наприклад, 3–5 років, то є певні вікові обмеження, пов’язані з психікою дитини, бо вона сприймає зображення по-іншому до певного віку. Але якщо книга для 11-річних, то підхід не обов’язково має відрізнятися від ілюстрування «дорослої» книжки. Це ж історія про досвід читання та розглядання.

Підліткова книга «Реактори не вибухають» з ілюстраціями «Сері/граф»

Ще ми в «Сері/граф» ілюстрували поезію кілька разів — зазвичай в цих роботах багато свободи. Картинка набагато менше працює з текстом напряму, скоріше з атмосферою, образами, паралелями.

Ілюстрації до збірки поезій Бориса Херсонського від «Сері/граф»

Ключові етапи роботи ілюстратора над книгою

1. Підготовка, ТЗ і терміни роботи.

Спочатку потрібно вивчити текст та ідею проєкту, обговорити усе та зрозуміти, що ми із замовником на одній сторінці. Тут добре отримати референси зі свого портфоліо та загальне бачення з боку видавництва чи автора. Також вирішуються юридичні та фінансові питання, щоб усі почувалися захищено та відчували менше стресу.

У студії кілька договорів, які ми адаптуємо відповідно до ситуації. З ними нам трохи допомогли друзі з юридичною освітою. Іноді небезпечно повністю аутсорсити організаційні питання, бо краще розбиратися, що написано в твоєму договорі. Наприклад, коли ми робили ФОП, бухгалтер дав рекомендації, протилежні правильним, проте, на щастя, ми потім вивчили питання самостійно. Зараз плануємо для міжнародних комунікацій все ж звернутися до юриста.

ТЗ може виглядати дуже по-різному. Це може бути вже готова верстка з конкретним завданням і сформованим дизайном, сіткою та референсами. А може бути приблизна кількість картинок і свобода для маневру. Або концепція книжки та текст, якщо верстку ми робимо самі. Тоді тип і кількість картинок залежатиме від нашого художнього бачення (а також трохи від дедлайну, бюджету, технічних обмежень та інших дрібниць).

Видавництво не вираховує час на конкретну картинку, зазвичай загальні терміни — кілька місяців чи пів року на книгу, це залежить від обсягу та черги друку. Ми відводимо 2–3 дні на ілюстрацію, коли терміни хороші. Але коли часу мало, а картинки прості, ми малюємо за день одну чи навіть кілька ілюстрацій.

Читайте також: Як видавництва співпрацюють з ілюстраторами

2. Ескізи та готові ілюстрації.

Потім відбувається робота над ескізами всієї книги. Ми продумуємо ритм картинок, підхід до стилізації та обираємо матеріали, розробляємо концепції.

Ескізи ілюстрацій до книги «Реактори не вибухають»

Після затвердження ескізів я малюю ілюстрації, на цьому етапі можуть бути правки. Потім картинки віддають на верстку. Або іноді ми в студії беремо повний цикл, тоді ми й верстаємо. Тут теж можуть виникнути правки або потреба у додаткових ілюстраціях.

У будь-якій сфері досвід співпраці залежить від замовника. Є дуже круті історії, де у видавництві є артдиректор, який занурений в тему та розуміється на ілюстрації. Відповідно, він і вибудовує роботу комфортніше та ширше дивиться на те, якою може бути ілюстрація, а якщо виправляє, то майже завжди на краще. Але буває, що правки збирають усім офісом, і виходить дуже випадковий набір персональних поглядів.

Взаємодія з авторами

У роботі над «Реакторами» ми були на зв’язку з авторкою на фінальних етапах, і весь час з автором, який консультував нас щодо технічних питань. У випадку з щоденниками Малевича, на превеликий жаль, — ні.

Ілюстрації до книги «Реактори не вибухають»

Нещодавно вийшла дитяча книжка «У міста є я» Ірини Озимок, в роботі над якою Ані Іваненко (ілюстраторці та співзасновниці студії «Сері/граф» — ред.) важливо було бути весь час на зв’язку з авторкою. Оскільки це по суті дитячий нонфікшн про функціонування міста, потрібно було зобразити все достатньо точно: не помилитися із зображенням конкретного стадіону чи ілюстрацією формування бюджету, але й не зробити зовсім суху енциклопедичну графіку. В процесі роботи відбувався постійний обмін ідеями та обговорення кожної картинки. Коли всі залучені у проєкт, і в процесі відбувається багато змін, — це хороший фактор, бо така колаборативна робота призводить до цілісного результату.

Ілюстрації до книги «У міста є я»

3. Препрес і друк.

Далі відбувається препрес. Якщо друк у пантонах, підготовка може виявитись непростою, особливо якщо малювати на сотнях шарів. Потім книгу друкують, перевіряють сигнальні аркуші, щоб дізнатися чи все правильно з кольором. Також є перевірка, чи все в порядку після зшивання книги.

4. Презентація готової книги.

Чи бере участь ілюстратор у презентації книги, залежить від автора та політики видавництва, а також від ролі картинок в книзі. Частіше все ж ілюстратори бувають на презентаціях, можуть проводити майстер-класи з дітьми та розповідати про свій досвід роботи. Те саме стосується співавторства ілюстратора — усе залежить і від того, як відбувалася робота, і від ставлення автора до цього процесу.

На жаль, іноді ілюстрації сприймають лише як оформлення, щось вторинне. Для мене це трохи дивно, особливо у книжках-картинках, де графіка відповідає за значну частину комунікації з читачем. І текст, і картинка — це кодування, яке глядач-читач розшифровує, щоб отримати комплексний досвід від книги. Тому в багатьох випадках не має сенсу будувати ієрархії.