Огляд
Бути чи не бути новій дизайн-системі України?
16 травня, 2022

Серед українських дизайнерів спалахнула дискусія про те, чи варто оновити візуальну ідентичність держави: зробити тризуб універсальним логотипом та створити офіційний шрифт України на основі Kyiv Type.

Таку ідею запропонував засновник асоціації Design4Ukraine Ярослав Белінський у своїй сторінці Facebook — ініціатива здобула певну підтримку, але водночас здійняла хвилю критики.


Ukrainian Trident

Дизайнер Ярослав Белінський оприлюднив презентацію, в якій міститься його бачення нової дизайн-системи України. Тризуб має стати центральним логотипом майбутньої візуальної ідентичності, його простота і варіативність будуть єднальною ланкою для всього розмаїття українських інституцій, установ, брендів та навіть продукції, виробленої в Україні.

Дизайнер вважає, що Україна взагалі не потребує великого герба, адже і малий герб є самодостатнім.

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Прибічники ідеї переконують, що логотипізація тризуба вже відбувається природним чином, тому варто лише систематизувати цей процес. Вони наводять у приклад наявну символіку українських установ та міністерств.

Емблема Державного бюро розслідувань

Slider image
Slider image
Slider image

Завдяки відсутності дрібних деталей тризуб можна відтворювати у різних розмірах, на різних поверхнях, і він не втрачає при цьому свою впізнаваність.

Шеврони зі спрощеним тризубом широко використовують у Збройних Силах України

Консистентність

На думку Белінського, існування різних візуальних ідентичностей України створює плутанину та ускладнює сприйняття української дизайн-системи як єдиного цілого.

Новий паспорт

Ба більше, Белінський пропонує оновити дизайн паспорта, орієнтуючись на найкращі світові зразки, як-от паспорт громадянина Норвегії.

Норвезький паспорт зображує полярне сяйво та змінює свій колір у темряві

Державний шрифт

Дизайнер заохочує до створення державного шрифту Ukrainian Type на основі наявного Kyiv Type від Дмитра Растворцева. Мовляв, Kyiv Type має виразну українську ДНК, тому після невеликого «тюнінгу» його можна перетворити на офіційний шрифт України.

Реакція соцмереж

Під дописом Ярослава можна знайти чимало схвальних коментарів.

Slider image
Slider image

В обговоренні також згадували контроверсійний соняшник з оком, який став мемом, але так і не став частиною нової української айдентики.

Ініціативу підтримав Дмитро Буланов, засновник Dmytro Bulanov creative büro, автор туристичного бренду України 2013 року. Він вважає, що українці зачасто соромляться більш активно використовувати герб у візуальних комунікаціях, попри те, що тризуб має потенціал єдиного візуального брендинга України.

Буланов зазначив, що шрифт UA-Brand авторства Кирила Ткачова теж міг би стати офіційним шрифтом України. Наразі його використовує, зокрема, видання Ukraїner. До речі, сам шрифтар Кирило Ткачов висловився за створення нової візуальної ідентичності України та навіть запропонував допомогу від студії AlfaBravo у втіленні проєкту.

Водночас Дмитро Буланов виступив за збереження айдентики Ukraine NOW, хіба що з більш виразним акцентом на тризубі.

Деякі дописувачі повідомили, що відчувають втомленість брендингом Ukraine NOW, який, на їхню думку, давно вже потребує заміни. Цікаво, що серед тих, хто хоче прибрати Ukraine NOW, є як прихильники нової дизайн-ініціативи Ярослава Белінського, так і противники.

Про готовність взяти участь у проєкті заявив дизайнер Олег Білий:

Проте не всі коментарі були позитивними:

Чому критика

Деякі коментатори були невдоволені пропозицією Ярослава Белінського та дорікали йому у невчасності таких ідей, вузькопрофільному підході до проблеми, надто грубих узагальненнях.

Найбільш голосною критикинею ініціативи стала Олександра Корчевська-Цехош, графічна дизайнерка, авторка курсу «Візуальні комунікації» в Українському католицькому університеті та кураторка курсу «Історія українського дизайну» в Projector Institute. У переліку своїх зауважень Олександра навела декілька вагомих аргументів.

Ось посилання на повний допис Олександри. На її думку, неправильно маркувати державною символікою все навколо, бо одна справа — герби, монети, хоругви та дипломатичні об’єкти, а решта належить до зовсім іншої сфери застосування.

Вона вважає, що кваліфікації пересічного дизайнера недостатньо для такої роботи. Втім зауважимо, що Ярослав Белінський в оригінальному дописі пропонував зібрати широке коло спеціалістів для обговорення і розробки проєкту.

Дизайнерка наполягає і на необхідності створення великого державного герба, який має бути результатом роботи геральдистів. Вона погоджується, що можна, наприклад, уніфікувати використання малого герба міністерствами, але загалом закликає відмовитися від ідеї чіпати державні символи, бо це «не логотип компанії».

Олександра наголошує, що дизайн не створює культуру, натомість це цінності диктують вигляд дизайну.

Світлина з презентації Ярослава Белинського «Ukrainian Trident». Дехто вважає, що фіксація на традиційних όбразах України, як-от колоски пшениці, може зчитуватись як стереотипізація. 

Pros and cons

Наостанок ми згрупували головні аргументи «за» і «проти», аби ви могли в зручний спосіб співставити позиції сторін.

За:

  • єдина візуальна система є ознакою єдності країни;
  • малий герб України вже посідає важливе місце у візуальній ідентичності держави, тому саме його слід розвивати як логотип;
  • увага всього світу прикута до України, тому варто використати цей момент, аби створити сильний імідж;
  • великий герб є архаїкою;
  • оновлення дизайн-системи актуальне навіть під час війни, оскільки не існує другорядних задач.

Проти:

  • «кожен день нова ідентичність» — надто багато дизайн-ініціатив, спрямованих на тектонічні зміни айдентики України, часто їх висувають креативники без належної підготовки та дослідження;
  • повсюдне маркування державною символікою може стати ознакою «шароварщини»;
  • такі важливі питання потребують широкого та тривалого обговорення з професіоналами інших галузей, до того ж створені зображення мають відповідати законам України про державні символи;
  • великий герб України все-таки потрібен, не можна відкидати необхідність його створення, спираючись на дизайнерську доцільність;
  • зміна візуальної ідентичності країни, що воює, є не на часі.

UPD: 23 травня Ярослав Белінський опублікував допис у Facebook, в якому уточнив свою позицію, зокрема:

  • заперечив наміри змінювати дизайн паспорта чи державні символи;
  • запевнив, що ініціатива не потребуватиме жодних державних коштів.

Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.

У нас є ще дещо для вас