Статті
Behance: дизайн-революція Скотта Белскі
Історія платформи, що організувала креативний світ
14 січня, 2019
Вадим Грін
Senior Product Designer в OLX, журналіст Telegraf.Design

У 2006 році Скотт Белскі покинув затишну компанію Goldman Sachs на Уолл-стріт через внутрішній поклик підприємця. Вивчення дизайну в коледжі, робота аналітиком у фінансовій компанії та бажання заснувати власний стартап зіграли в ідеальне комбо – Белскі вирішив створити платформу, що організує світ творчих людей в єдиній мережі.

Початкова інвестиція засновника у проект склала $18.000. Через 6 років Adobe придбає цю платформу вже за $150 млн й інтегрує у власну систему Creative Cloud. Белскі та його нечисленні працівники стануть мільйонерами.

Первинна ідея

Ще до часів появи Pinterest, Dribbble та інших подібних ресурсів світ творчих людей на теренах інтернету існував вельми дезорганізовано. Вже набрав обертів LinkedIn, як соціальна мережа для професіоналів різних сфер діяльності, але дизайнери, фотографи, ілюстратори не мали власного місця, що було б орієнтованим саме на їхні потреби. Кожний творець розробляв власну веб-сторінку, або ж оновлював сакральну pdf для демонстрації робіт, а спілкування між креативниками йшло переважно на профільних форумах.

Скотт Белскі побачив цю проблему і задумав справжню революцію – впорядкувати хаос творчого світу. Він розумів, що технології руйнують звичні кордони, але в інтернеті досі не вистачає глобальної платформи, яку творчі представники цифрового світу могли б використовувати задля демонстрації своїх надбань, комунікації та пошуку клієнтів.

TechCrunch/Flickr

Разом зі своїм другом та співзасновником Матіасом Кореа вони вирішили забезпечити професіоналів креативної сфери всіма необхідними засобами ефективного спілкування, як зі зовнішнім світом, так й між собою. Насамперед, йшлося про можливість демонструвати власні роботи колегам та потенційним клієнтам, шукати натхнення у роботах інших, надавати й отримувати професійну критику. Цей намір, зрештою, призвів до зникнення того вакууму, що панував до 2006-го року. Так народилася платформа, відома нам сьогодні як Behance.

Що таке Behance?

Белскі та Кореа створили не просто місце для «існування» творчих людей (to be), але й платформу для вдосконалення, «посилювання» себе як професіоналів (to enhance). Ця філософія знайшла своє відображення у назві проекту – Behance.

Засновники підійшли прискіпливо й до вибору домену – behance.net. Саме з допомогою .net вони показували, що пропонують справжню мережу (network), а не черговий сайт.com.

У своєму інтерв’ю Белскі пригадує, як зустрів Матіаса – дизайнера, що згодився пірнути у пригоду розбудови стартапу для творчих професіоналів і згодом став Chief of Design у компанії.

«Перший тиждень ми сиділи з Матіасом годинами, фокусуючись на брендінгу. Зокрема на типографії, кольорах і особливо на кернінгу літер у нашому логотипі. І я подумав, що так ми нікуди не прийдемо. Нам потрібно будувати компанію!».

Проте Кореа переконав Белскі у важливості кожної деталі й кожного рішення у розбудові бренду та інтерфейсу користувача. Скотт і Матіас працювали над компанією для дизайнерів, а отже, вона передусім повинна була керуватися дизайн-філософією. Так дизайн-мислення стало важливою засадою у процесі розвитку Behance.

Мистецтво створення портфоліо

Здавалося, що найскладнішим завданням для розробників платформи стане саме конструктор портфоліо. Він повинен був задовольняти усіх: графічних дизайнерів, UX дизайнерів, фотографів, архітекторів, аніматорів та будь-кого, хто задумав створити власне портфоліо. Але в процесі роботи команда Behance помітила, що інструментарій виявляється доволі примітивним та одноманітним для всіх творчих людей. Можливість вставити зображення, відео, слайди чи інший медіа-файл – це й все, що переважно було потрібно кожному.

З технічної точки зору показати результати власної праці стало дуже просто. Це зумовило зростання кількості портфоліо на Behance та появу великої кількості різноманітних робіт. І тепер, щоб виокремити себе серед усіх інших, творцям треба було вигадувати щось нове, щось геть нестандартне й цікаве у тому, як саме вони демонструють свої професійні досягнення.

Публікація роботи на Behance перетворилася на свого роду окреме мистецтво. Ключовою основою успіху проекту стала концепція сторітелінгу. Найкращі роботи розповідали глядачам не тільки про кінцеві результати, показуючи, що саме було зроблено, але й те, яка проблема стояла перед дизайнером і у який спосіб вона була вирішена. Самі ж роботи у портфоліо дизайнерів почали називати “case study”, тобто дослідженням конкретного випадку.

«Недостатньо лише жбурнути на сторінку серію фінальних картинок, – пояснює Белскі, – Думаю, що кожний проект це, насправді, серія менших проектів, які здатні показати всю історію загалом».

Засновникам Behance вдалося створити місце, де будь-який представник творчої галузі міг доволі легко опублікувати свою роботу, зберігаючи індивідуальність власного візуального стилю. Користувачі отримали можливість коментувати роботи інших, надавати й отримувати критику, надихатися, й навіть отримати визнання і нову кращу роботу. Саме останнє й стало одним з ключових чинників успіху цієї платформи.

Behance як маркетингова платформа

Розвиваючи свій стартап, Белскі помітив, що одна з головних проблем творчих професіоналів – відсутність бажання рекламувати себе, ігнорування маркетингу. Будь-який дизайнер, ілюстратор чи фотограф з більшою ймовірністю придбає новий планшет, або фотокамеру, аніж буде вкладати гроші на рекламу власного портфоліо. Тоді хлопці з Behance взялися вирішити й цю проблему – допомогти роботам користувачів отримати розголос. Як каже сам Скотт Белскі: «Це незручно, але це дуже важливо для кар’єри. Вам потрібно, щоб люди бачили вашу роботу і для цього треба займатися маркетингом. Я не пропоную спамити ваших родичів та друзів, але дайте людям шанс дізнатися про вашу роботу й поважати її».

Behance почав співпрацювати з такими організаціями, як: AIGA (Американський Інститут Графічного Мистецтва), ADC (Клуб Арт-директорів), Wacom, та різноманітними навчальними закладами, що готували творців різного ґатунку. Кожна організація отримала власну галерею, куди потрапляли кращі (релевантні до цієї організації) роботи користувачів Behance. Крім того, були створені «кураторські галереї», в які експерти з рядів самого Behance відбирали найкращі роботи у різних категоріях. Потрапити в таку галерею значить отримати визнання професіоналів, опинитися на головній сторінці й тим самим залучити додаткову порцію шаленого трафіку на власне портфоліо.

Ще одним методом просування портфоліо для користувачів, започаткований командою Behance, стали Portfolio Reviews. Офлайн-події, на котрих всі охочі мають змогу продемонструвати власні роботи, отримати зворотний зв’язок та порцію визнання від колег та експертного журі.

Artwork by Lee, Chu-Chieh

Зрештою, Behance став не тільки платформою для створення портфоліо, а й для просування власного бренду та послуг, пошуку роботи й розвитку творчої кар’єри.

Проблематика

Хоча не все пішло саме так, як планувалося від початку. Белскі та його команда очікували, що творці будуть ділитися своїми власними роботами у процесі та критикувати один одного. Але як на початку, так і сьогодні, ми можемо бачити, що всі роботи причепурені настільки, наскільки це тільки можливо. А щодо критики, то можна зустріти лише два типу коментарів під роботами на Behance:
– Гарна робота!
– Дуже крута робота! Подивися мої! *посилання*.

Сам Белскі також зауважує: «Найцікавіше в портфоліо – це проблема, яка стояла перед вами, і те, що ви зробили заради її вирішення. Чи були у вас якісь сумніви? Чи може, спочатку у вас було декілька ідей, але потім ви зупинилися на одній з них? Вам варто показати, як саме ви працювали над проектом – від зародження ідеї до її реалізації… Чого я не хочу бачити на Behance – це всіх цих красивих тіней та витончених деталей. Іноді дизайнери використовують цей трюк, щоб не показувати роботу загалом, щоб вона виглядала кращою, ніж є насправді. Але значення має лише реальна демонстрація. Ефективність дизайну розкривається лише в контексті».

У відео, що було опубліковано ще далекого 2012-го року, лаконічно й гарно зображена вся філософія платформи. «Ми можемо бути краще, якщо ми разом. Ми об’єднуємося. Ми вчимося. Ми критикуємо. Ми спостерігаємо», – каже наратор.

An Ode to Creative Work by Behance

Але критика, навчання – це не те, за чим ви підете на Behance. З цією частиною не склалося. Принаймні, поки що. Подібних робіт, які волів би бачити засновник на платформі, доволі не багато. Часто проекти створюються дизайнерами виключно для наповнення портфоліо та можливості продемонструвати власні навички.

Проте, Behance однозначно став переможцем у всіх інших категоріях, зазначених у відео. Це дійсно наймасштабніша мережа, що об’єднує творчих професіоналів різних творчих галузей, джерело натхнення та пошуку можливостей для розвитку кар’єри.

Behance та Adobe

Платформа Behance виявилася настільки успішним проектом, що у 2012 році компанія Adobe вирішила запропонувати стартапу $150 млн і інтегрувати у власну екосистему Adobe Creative Cloud. Тепер публікувати власну роботу на Behance можна було прямо з тієї програми, в котрій вона створювалась.

Піднімаючи архіви й перечитуючи інтерв’ю зі Скоттом Белскі за 2012 рік, можна легко побачити, що саме бентежило спільноту творчих людей у ті дні: які загрози несе в собі це злиття з Adobe для Behance?

Белскі випромінював оптимізм і віру у світле майбутнє. Він залишився CEO Behance на наступні 4 роки, зберігши власну команду, офіс у Нью-Йорку та власну дизайн-філософію. Співпраця з Adobe стала для Behance вирішальною – платформа перетворилася на глобальний, всесвітньо відомий сервіс створення портфоліо, пошуку натхнення, отримання визнання та розвитку творчої кар’єри.

Кількість опублікованих проектів Behance перестав рахувати ще 7 років тому, коли пройшов позначку в 1 млн. Сьогодні платформа нараховує вже понад 10 млн користувачів і їхня кількість невпинно зростає, допомагаючи популяризувати творчі професії та дизайн, зокрема. Він застовпив за собою звання кращого онлайн-інструменту для створення та просування портфоліо, пошуку роботи, й сумлінно продовжує нарощувати потужності в якості соціальної мережі та навчального майданчика для представників творчих професій.

У 2016 році Белскі пішов з Adobe з відчуттям виконаного обов’язку, керуючись бажанням реалізовувати нові ідеї.


Раніше Telegraf.Design розповідав про те, яка роль лайків на Behance.

avatar
Вадим Грін
Senior Product Designer в OLX, журналіст Telegraf.Design
Колонка

У нас є ще дещо для вас