Статті
Анімація та моушн-дизайн – у чому різниця?
30 листопада, 2020
Марія Бліндюк
Журналістка Telegraf.Design

«Клоун та його собачки» (Le Clown et ses chiens) – так називався перший анімаційний фільм, який був показаний у Парижі в 1892 році. Разом із Лізою Тарасовою, засновницею та моушн- директоркою OUSHN, говорили про анімацію та моушн-дизайн у останньому випуску Nonpareil.

«Радіо Аристократи» випускає подкаст про дизайн і сучасну комунікацію Nonpareil, авторами якого є Гліб Капоріков та Нонна Старущенко. Telegraf.Design є інформаційним партнером подкасту й публікує конспекти з вижимкою найцікавішого в епізоді. Партнер проєкту – синергія інформаційних технологій, маркетингу та дизайну Sense it. 

У попередньому випуску Нонна Старущенко та Гліб Капоріков говорили про контекст, надивленість та тонку межу між фейлом і крутістю.

Анімація старша за фільми на 30-40 років. Бельгієць Жозеф Плато винайшов фенакістископ – це диск, на якому по колу розміщені кадри. Через швидке обертання диску, з’являється ілюзія, що кадри анімуються. Автор «Клоуна та його собачок» Еміль Рено запатентував ідею зйомки зображень за фазами руху.

Зараз є покадрова анімація, комп’ютерна анімація, для якої найчастіше використовують Adobe After Effects, також є перекладка – промальовування не кожного кадру, а використання анімаційних ключів – шарів руху кожної частини тіла.

Усе ХХ століття використовували покадрову анімацію. Першим мультфільмом зі звуком став «Пароплавчик Віллі» (Steamboat Willie) з Мікі Маусом 1928 року. Це одна з найвідоміших анімаційних сцен, де Мікі Маус стоїть на палубі, крутить штурвал і свистить. Тоді аніматори вперше зрозуміли, що звук дає повніше відчуття життя.

У широкому розумінні анімація – це всі зображення, що рухаються. Але відокремити анімацію та моушн-дизайн можна за сенсами, які ми вкладаємо у твори. Анімація більше про історію та персонажів. Моушн-дизайн про більш конкретні речі: продукти, освітні проєкти – там немає персонажа, який розвивається. Моушн-дизайн з’явився на початку ХХ століття та розвивався разом із кінематографом – наприклад, у титрах для кіно.

Колись була техніка світломузичного живопису, й у 1940-1960-х дизайнери й художники почали активно з нею експериментувати. Використовуючи намальовані зображення, світло, колір і музику, вони створювали композиції. Тут можна згадати двох художників Оскара Фішинґера та Нормана Макларена. Зараз вони можуть виглядати примітивно, проте в цьому однаково є естетика геометрії.

У Харкові досі є театр світломузичного живопису, він заснований у 1979 році Юрієм Правдюком. Вони під музику наживо малюють світлом і кольором – це частково нагадує театр тіней.

У книжці «Корпорація творців. Як подолати приховані загрози, що вбивають справжнє натхнення» описана історія, як один із засновників Pixar мріяв робити комп’ютерну анімацію. Він відлив із гіпсу власну руку, перевів її у цифровий вигляд і навчив комп’ютер згинати пальці.

Спершу аніматори вигадують історію, далі розроблюють сторіборд, розбиваючи сюжет на кадри. Далі сторіборд збирається в аніматік – прототип анімаційного фільму. Далі вже залежно від технології змінюються процеси виробництва. Якщо в анімації закадровий голос, озвучка робиться в кінці, якщо ж персонажі розмовляють, звук робиться до анімації. Аніматор спирається на таймінги читки акторів.

Раніше над анімацією працювала велика команда людей, зараз її може замінити одна людина.

Аніматори мають знати ази режисури й монтажу та вміти малювати. Моушн-дизайнер необов’язково має малювати, але має розуміти простір, тому знання фізики руху навіть важливіше. Раніше над анімацією працювала велика команда людей, зараз її може замінити одна людина.

Препродакшн – важливий етап у роботі з анімацією, тоді узгоджується головна ідея, промальовуються персонажі, робляться сторіборди та з’являється найбільше правок.

Анімація привертає стільки уваги на відміну від статичного зображення через те, що вона жива й може рухатися. Це розважає, а також підштовхує до дослідження. Стилізація залишає більше простору для фантазії. Наприклад, деякі з персонажів «Віднесених привидами» зовсім несхожі на реальних створінь.

На думку Лізи Тарасової, з останніх анімаційних робіт найбільше заслуговують уваги «Людина-павук: Навколо всесвіту», «Любов, смерть і роботи» (Love, Death & Robots) та «Клаус» (Klaus).

Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.

avatar
Марія Бліндюк
Журналістка Telegraf.Design
Колонка

У нас є ще дещо для вас