Kyiv Corner — це магазин мерчу, де продаються різноманітні товари, від значків до шоперів, з альтернативним логотипом Києва. Команда магазину звернулася до студентів курсу VC Professium школи Projector за розробкою подарункового пакування. Але в процесі вийшло створити айдентику для проєкту, втілити її на сайт та запланувати перезапуск бренду.
Як це відбулося, дизайнери розповіли Телеграфу.
Над проєктом працювали дизайнерки Аліна Борисова та Юля Замятіна (League Design) і Валентин Ткаченко (sense.it). Ми вже були досить згуртованою командою, адже це був уже п’ятий курсовий проєкт за період навчання.
Завдання
Kyiv Corner прийшов із задачею розробити пакування трьох розмірів для різних подарункових наборів.
Mini: чашка/блокнот/книга, стікерпак/пін/магніт, листівка.
Midi: шопер, чашка/блокнот/книга, стікерпак/пін/магніт, листівка.
Maxi: шарф/футболка, чашка/блокнот/книга, стікерпак/пін/магніт, листівка.
Було три умови:
- у пакування мають вміщуватися конкретні товари
- пакування має бути екологічним
- воно має бути дешевим у виробництві, бо Corner — молода компанія.
На брифінгу ми спитали співзасновницю магазину Алісу Бучнєву: чи є у них айдентика, і що взагалі можна розміщувати на пакуванні? Вона відповіла: «Робіть його хоч рожевим. Наша аудиторія — навколокреативна тусовка, тому можна втілювати найсміливіші ідеї».
А ще на бріфингу Аліса сказала «що для неї Киянин — не той, хто народився у Києві, а той, хто любить це місто».
«Чуттєве» опитування
Після брифінгу ми спитали один в одного: чим є Київ для кожного з нас? Аліна тут народилася і виросла, Юля до Києва жила у різних містах, а Валік — родом з містечка і цілеспрямовано хотів переїхати (і переїхав) у Київ. Для кожного Київ означає щось своє. «А що думають інші люди про Київ?».
Після попередніх проєктів ми вже любили опитування. Тож склали гугл-форму та кинули знайомим. Опитування було скоріше чуттєве — основне питання «Що для тебе Київ?».
«Напевно вже у цей момент ми вирішили долучити до цього проєкту так багато людей. Але тоді ми ще про це не знали», — Юля Замятіна.
Відповіді були дуже різними. Одна відповідь нас вразила найбільше (переклад з російської — ред.).
«Це купа молодих людей, які одягнулися на Лісовій і прийшли на тусовку. Після — обов’язково антисептик і фалафель у Хасана.
Зустрічі серед ночі, вечірки і прогулянки до світанку, які завжди закінчуються сніданками в Маці. Кава на кожному кроці. Це однаково сильно любити їжу в Пузатій Хаті, в Косатці, в грузинських ресторанах, всяких нових місцях з азійською кухнею і в кулінарії Сільпо. Це пиріжок з грибами, булочка з корицею і салат шуба з Ярослави. Це коли з’являються закладу, які ти любиш, а через пару років вони стають «вже не ті».
Пиво в парку. І парки, сквери та зони відпочинку. Бузок! Ботсад на метро Університет. Русанівка і Березняки, які завжди прекрасні. Це нарешті життя в центрі, але все одно часто зустрічатися на Дарниці в Парку «Перемога». Квіти й кошенята у метро. Метро, маршрутки і убери селект.
Багато красивої мозаїки та плитки. Скейти, фікси й електросамокати. ТЕХНО. Голосіївський парк і ліс. Парк біля «Жовтня». «Жовтень», «Київ», «Кінопанорама», «Україна». Знати Поділ напам’ять. (актуально для студентів радіоінженерного чи КІСІ). Підйоми на Лису гору і на Татарку.
Щороку, коли тільки приходить травень, — починається закоханість в зелень, вже до кінця липня сприймаєш її як належне і не звертаєш уваги. Потім радієш осені і її красі, прохолоді та можливості знову ходити в Мартінах.
І завжди красиве небо.»
(на жаль, опитування анонімне, і ми не знаємо автора цього спічу, але ми йому дуже вдячні)
Три концепти
І тут ми зрозуміли, що Київ дуже різний. У кожного свій «куточок» в Києві (а corner — це ж з англ. куточок). І з цього ми народили три концепти:
Київ Руками Киян — основа концепції, попросити людей намалювати, за що вони люблять Київ.
Київ Словами Киян — планували нанести на пакування усі наші зібрані відповіді (цей концепт завернули, бо друга команда на курсі пропонувала щось схоже).
Мій Вільний Куточок — ззовні мала бути чиста коробочка, яку ми в середині забомбили б малюнками.
Цей концепт куратори (Олександр Трегуб та Дмитро Буланов) порадили не брати, бо малюнки мають привертати увагу — людина у Всі.Свої має побачити коробку, яку захоче підійти роздивитися.
Чесно кажучи ніхто не пам’ятає, як саме виникла ідея робити так, як ми зробили. «Вона просто вилізла в процесі генерації ідей», — Валентин Ткаченко.
Реалізація концепту
Ми почали писати усім нашим знайомим у кому були впевнені, що вони люблять Київ. Аліна просто пройшлась знайомими, бо вони тут у неї із самого садочку, Валік обійшов усю общагу, а Юля писала людям із чату випускників курсу графічного дизайну.
Нам подобалася реакція людей: багато, хто писав, що ідея класна. Усі, і знайомі, і не знайомі, охоче погоджувалися і надсилали свої малюнки.
На жаль, ми не змогли використати усі малюнки. І по секрету: наші найулюбленіші — як раз від людей, хто «не вміє малювати».
Найскладнішими були дві речі: переконувати людей, що їхні малюнки суперкруті та змусити таки скинути те, що вони намалювали. А коли вже накопичилась певна кількість малюнків, зробити з них візуально приємну картинку кардинально не змінюючи те, що нам відправляли. Бо малюнки були дуже різні, на різних матеріалах і з різною деталізацією.
Композиційні рішення
Ми довго шукали, як поєднати усі малюнки в одну цільну композицію. Врятувала купа ітерацій та ідея використовувати два кольори на пакуванні. Ми довго трималися за один (зелений) колір, аби це було дешевше у виробництві та екологічніше.
Найкрутіше те, що коли хтось зі знайомих бачить пост в інсті, чи коробочку, вони кидаються шукати свій малюнок, і радіють, коли його знаходять. Ми змогли зробити те, що проперло не тільки авторів, а і співучасників проєкту. Це дуже приємне відчуття.
А шрифт ми звісно ж використали KyivType.
Щодо пакування, — це окрема історія, яка заслуговує окремої публікації. Наразі скажу, що ми поки відклали процес створення пакування, але взяли всі напрацювання у роботу в айдентику. Ми вирішили, що пріоритетніше було зробити сайт та взагалі запуститися.
Після курсу
На курсі ми здали концепт, але проєкт ще потрібно було допрацювати. Зібрати ще малюнки, доробити конструктив середньої та великої коробки, ввести айдентику в соцмережі Kyiv Corner. Ми домовились, що візьмемося за реалізацію проєкту після завершення навчання (тоді до кінця курсу нам лишався місяць). А вже на першій зустрічі з Алісою вона запросила нас приєднатися до Kyiv Corner у якості партнерів. Це було неочікувано та дуже приємно.
Зміни на сайті
Першою спільною задачею було зробити сайт (kyivcorner.com) за вже створеним дизайном Саші Бітаєвої. Потрібно було інтегрувати туди новостворену айдентику.
Саша Бітаєва
розробляла дизайн сайту Kyiv Corner
«Перша версія сайту була розроблена ще у 2019 році в рамках воркшопу на курсі Веб дизайн. На той час цілісної айдентики ще не було, ми мали лише лого, основний зелений колір та побажання зробити сайт мінімалістичним з акцентом на товар
Напрямок роботи над дизайном допомогла визначити саме назва Corner: дизайн мав бути геометричним, з помітними куточками і кольоровими акцентами. Каштанову тематику хотілося провести крізь всі сторінки, тому альтернативне лого можна зустріти на блоці з мапою, на фото та у вигляді іконок.
На початку розробки інтерфейсу однією з цікавих задач було створення конструктора подарункових боксів, де користувач зможе збирати до купи сувеніри з різних категорій.
На головній сторінці був доступ до каштанового логотипу та заклик до нових співпраць. Це мало на меті залучення ще більшої кількості креативних людей до спільноти. Аби ще більше підкреслити ком’юніті, розмістили блок з інста галереєю.
Після створення повноцінної айдентики, щоб резонувати з новим настроєм, сайт потребував деяких змін».
Брендинг та перезапуск
Далі ми почали рухатися в бік побудови бренду Kyiv Corner. Ми хотіли не просто продавати товари, а «закохувати у Київ» через комунікацію та вчинки.
Ми прийшли до рішення як ми бачимо бренд, закріпили архетип, визначили, які емоції хочемо викликати, прописали tone of voice, склали портрет цільової аудиторії, проаналізували інші бренди на ринку.
Коли ми тільки почали працювати, здавалося, що треба все робити одночасно: і пресреліз одразу писати, і нові партнерства обговорювати, і одразу на рік вирішити що робити будемо, і ще мільйон всього. Після курсу з основ маркетингу ми трохи навели порядок: стало зрозуміло, що за чим робити.
Нашою першою ціллю став запуску проєкту. Хотілося не просто поновити роботу Kyiv Corner, а заявити «Ми повернулися!». Виходили з того, що повернення потрібно організувати майже безкоштовно, адже основні інвестиції ми зробили у розробку нових продуктів.
Ми придумали купу «голосних ідей», але, як відомо, (цитую Трегуба) «ідеї нічого не варті». Ми відфільтрували ті ідеї, на які ідеї є сили, а інші «запаркували» до часу, коли будуть сили на них.
Ми рухаємося маленькими кроками, бо усі люблять своє основне місце роботи та займаються проєктом в позаробочий час.
Але головне, що ми закохуємо у Київ.
Ідеї для розвитку айдентики з презентації курсового проєкту
Ми вдячні всім хто долучився до проєкту. Ось імена авторів малюнків:
Дар’я Колеснік, Анастасія Жупанюк, Валентина Родіна, Михайло Самоваров, Даніїл Остапченко, Даша Оболтусова,Тарас Джумага, Олена Пилипенко, Ліна-Марія Шлапак, Марія Щербака, Олег Осінній, Максим Клевака, Марія Воробьева, Дар’я Борисова, Катя Поліщук, Світлана Приймаченко, Анджеліка Цупренко, Віталій Шавінін, Ліза Костенко, Ростислав Щербина, Серж Кей, Микита Петров, Даня Нестеревич, Єлизавета Костенко, Анастасія Коваль, Юлія Рибачук, Юля Лисенко, Аліна Тарнавська, Анна Вельчева, Юля Ніколаєва, Олеся Гомоль, Христина Бдзир, Сергій Чкана, Анна Веліченко, Даша Южакова.
(божечки, якщо ми когось пропустили вибачте, напишіть, ми це виправимо)
Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.