Коли людина задумується “А чи не стати мені дизайнером?”, максимум що вона знаходить про цю професію – це статті про відмінність графічного дизайну від UI/UX або ж про різницю між UX та UI. Але дизайн в сучасній Україні набагато різноманітніший. Більш того, навіть одного й того самого дизайнера в продуктовій та аутсорсинговій компанії будуть називати по-різному.

Я хочу допомогти початківцям скласти цілісну картинку в голові та познайомити їх з 17-ма українськими дизайнерами з 8 спеціалізацій:

1. Дизайнер інтерфейсів
2. Дизайнер cайтів
3. Графічний дизайнер
4. Дизайнер анімацій
5. Дизайнер розширеної реальності
6. Дизайнер розмовних інтерфейсів
7. Дизайнер сервісів
8. Дизайн-дослідник

Поговоримо чим саме вони займаються, які навички використовують, що їм подобається в своїй роботі, а що бісить. А в кінці буде приємний бонус – всі рекомендації для початківців зібрані в єдину базу знань в Notion.

Дисклеймер:

• за критерій спеціалізацій я брала не назву позиції, а об’єкт та результат роботи;
• я обмежувалася лише ІТ сферою, тому ви не знайдете тут гейм-дизайнера або ж дизайнера інтер’єрів;
• не дивуйтеся, якщо зустрінете у невеличкій компанії дизайнера, що займається усім одразу – це теж нормально.

Дизайнер інтерфейсів

Healthcare-додаток від SoftServe

У чому відмінність

Об’єктом роботи дизайнера інтерфейсів є мобільні або веб-додатки. Користувач звертається до додатку, коли має певну проблему (pain points), мету (user goals), або закриває свої потреби (user needs). Задача додатку — довести користувача до мети найзручнішим способом. Якщо ви користуєтесь Instagram чи Pinterest, працюєте з текстовими редакторами або надсилаєте повідомлення в телеграм – будьте певні, що кожен ваш крок був досліджений, спроектований та протестований дизайнером інтерфейсів.

Чим займаються

Ось так описує робочий процес Product Designer Марина Ревуцька: “Спочатку я аналізую проєкт або задачу, займаюсь дослідженням вимог, цілей та мотивації бізнесу та користувачів. Зазвичай долучаю до цього інших стейкхолдерів (тобто тих, хто оперує певними релевантними знаннями щодо проекту). Люблю робити це у форматі воркшопу у Miro.”

“Наступним йде дослідження. Воно може включати різні активності залежно від проекту, але воно потрібно, навіть коли його ніхто не просить, хоча б мінімальне. За результатами можна будувати інформаційну архітектуру та флови, після їх перевірки переходити до вайрфреймів, мокапів та прототипування”, – доповнює Experience Designer з компанії SoftServe Ксенія Рожовецька.

Спеціалісти про свою роботу

Марина: “Обожнюю, коли з хаосу вдається створити щось цілком зрозуміле та корисне”.

Ксенія: “Мене запалює спілкування з реальними користувачами. Ти розумієш, що це не просто чергове завдання, а ти повинен зробити інтерфейс таким, щоб після щоденної праці з ним користувач не зненавидів свою роботу”.

Дизайнер сайтів

Вебсайт Netflix, інформаційний портал Кабінету Міністрів України, вебсайт Figma

У чому відмінність

Інформація про компанію, організацію, послуги, події, довідкова інформація – все це може бути розміщено на корпоративних та маркетингових сайтах, лендінг-сторінках або інформаційних порталах.

Я виділила дизайнерів сайтів у окрему спеціалізацію через кілька причин:

• багато роботи з контентом і правильним поданням інформації;
• часто фокус на маркетингових цілях, де ви маєте на меті підвищити конверсію – тобто зробити відвідувача вашим клієнтом або користувачем;
• ви маєте більше свободи у візуальному плані: типографіка, кольори, форми, анімації, ілюстрації та ін.

Чим займаються

“Дизайн-процес складається з наступних етапів: я структурую отриману інформацію – працюю з брифом, досліджую конкурентів, аналізую цільову аудиторію. Далі створюю карту сайту і розробляю прототип. Після цього починаю пошук прикладів, тобто референсів, створюю мудборд і працюю над дизайн-концепцією”, – розповідає Катерина Сахно, Digital Designer. 

“Потім UI – тут ми немов розфарбовуємо, граємося зі шрифтами, додаємо контент і таке інше – тобто робимо дизайн sexy”, – продовжує Олександра Луньова, UX/UI Designer в The Room. 

“Також створюємо візуальний стиль, на основі якого далі створюється UI Kit – бібліотека готових компонентів для роботи. Після релізу проєкту є фаза дизайн-підтримки, де ми працюємо з невеликими оновленнями від бізнесу”, – доповнює Тетяна Чоломбитько, UX/UI Designer at Sigma Software.

Дизайнери маркетингових сайтів також можуть використовувати платформи з готовими зразками окремих секцій або навіть цілих сторінок, як от Tilda, Readymag або Wix.

Спеціалісти про свою роботу

Олександра: “Обожнюю результат! Коли дивишся на роботу і не можеш нарадуватися, наскільки класно все вийшло. І звичайно люблю, коли замовники задоволені та дякують тобі.”

Катерина: “Подобається можливість експериментів та розвитку. Бісить набутий перфекціонізм головного мозку :)” 

Тетяна: “Іноді бувають закороткі строки,коли за мінімум часу треба видати максимум візуального ефекту.”

Графічний дизайнер

Брендбук, розроблений banda.agency для нового брендингу України Ukraine NOW

В чому відмінність

Дизайнери інтерфейсів або сайтів зазвичай працюють з готовим брендингом та візуальним стилем – кольорами, формами, шрифтами, логотипом. А ось визначенням візуальної мови та створенням маркетингових матеріалів відповідно до неї займаються графічні дизайнери. Це можуть бути ілюстрації, візуальний контент для медіа, банери, внутрішня реклама, презентації, візуалізація сторітелінгу. Подекуди графічний дизайнер навіть може створювати анімований контент.

Чим займаються

“Зазвичай я розробляю ескіз відповідно до потреб бізнесу та до того які платформи буде покривати віжуал. Після цього є затвердження замовника в довготривалих проєктах або відразу пропрацьовування деталей в коротких. Останній етап – це правки-правки-правки і фіналізування макету”, – розповідає Христина Кук, Visual Designer в компанії SoftServe.

Схоже описує свій типовий проєкт Ірина Кравець, Visual Designer в SoftServe: “Є бриф або проблема, яка потребує візуального рішення. Спершу вивчаю проблему і всі матеріали. Далі пропоную 2-3 шляхи вирішення, після затвердження одного займаюсь фінальною реалізацією“.

Спеціалісти про свою роботу

Христина: “Обожнюю челенджити свій мозок кожного дня. Водночас, візуальний дизайн неможливо виміряти. Один і той же віжуал може викликати різні емоції і відповідно мати різний результат. Яка частина успіху або невдачі проєкту належить візуальній складовій?”

Іра: “Люблю можливість запропонувати рішення, якого ніяк не очікували”.

Дизайнер анімацій

“Autumn Ride” by Anastasiia Andriichuk 

В чому відмінність

Важко повірити, але дизайнер анімацій займається анімаціями, а саме:

• створює відео для освітніх та комерційних цілей;
• допомагає з анімаціями для сайтів, інтерфейсів та брендингу;
• створює контент для внутрішнього та зовнішнього маркетингу компанії.

Зазвичай дизайнер анімацій тісно співпрацює в парі з ілюстратором, отримує від нього файли з підготовленими ілюстраціями чи дизайном до анімування, проте бувають і такі, що створюють самі і статику і динаміку.

Вирізняють традиційну анімацію frame-by-frame, коли дизайнер промальовує кожен кадр, та pose-to-pose, де ви визначаєте лише початкову та кінцеву точки, а програма сама генерує рух між цими точками. Також існує напрям stop motion, це технологія зйомки і монтажу, де неживі предмети можуть “оживати” , але він малопоширений, оскільки це кропіткий і часозатратний процес, адже кожен кадр і сцена виставляється вручну та фотографується, а потім монтується. 2D і 3D в моушн дизайні займають як і окремі ніші, так і часто співіснують поруч, їх міксують, доповнюють одне іншим, використовують як референс або створюють ілюзію простору.

Чим займаються

Анастасія Андрійчук, Motion Designer у SoftServe так розповідає про свою роботу: “Починаємо з дослідження, вивчення задачі та цільової аудиторії, пошуку референсів. Далі визначаємо ідею та пишемо сценарій, зазвичай у форматі сторіборду, скетчу або стайлфреймів. Ну і далі – сам процес анімації, а також промальовування додаткових стайлфреймів за потреби”.

Telegram-stickers by Maria Sokratova

Іноді дизайнер фокусується лише на певному виді анімації або предметі. Так, Марія Сократова працює у Telegram та створює анімовані стікери: “Коли отримую ілюстрацію від художника, перш за все розбиваю її на окремі частини, щоб далі було зручніше анімувати. Потім перекидаю все в AfterEffects, розбиваю все по групам та створюю прив’язки shape layers. Наприклад, прив’язую очі, вуха, ніс до голови, лапи, хвіст та шерсть – до тіла і т.п. І нарешті, створюю саму анімацію за допомогою функції path та інших основних опцій (rotation, scale, position, тощо), не використовуючи при цьому ефекти”.

Спеціалісти про свою роботу

Анастасія: “Я обожнюю playfulness 🙂 В анімації та і загалом в дизайні є великий простір і потенціал для гри – з кольорами, композицією, персонажами, сюжетом чи історією. Разом з тим часто люди, не розуміючи складність роботи, знецінюють її або час, який потребується на те, щоб її виконати. Деколи щоб зробити 5 секунд анімації, треба витратити місяць часу”. 

Марія: “Іноді мені просто так сильно подобається певна емоція персонажу, що я з радістю захоплююся своєю роботою. В той же час є і рутинна робота з різними частинами об’єкта…  Іноді я просто втомлююся”.

Дизайнер розширеної реальності

Photo Paul Hanaoka, Bram Van Oost and Christine Sanduby on Unsplash

В чому відмінність

Розширена реальність (XR – Extended Reality) – це поняття, що включає в себе три складові:

• доповнена реальність (AR – augmented reality) – коли на зображення реального світу, що ви бачите через камеру, окуляри, або проекційний дисплей (head-up display, HUD), накладаються інші шари або об’єкти;
• міксована реальність (MR – mixed reality) – коли ви вдягаєте прозорі окуляри, на скло яких проектується ще одне зображення, тобто ви бачите світ з додатковими об’єктами або інформацією і можете взаємодіяти зі світом, і з зображенням;
• віртуальна реальність (VR – virtual reality) – коли ви вдягаєте непроникні окуляри, що повністю закривають навколишній світ, і все що ви бачите – це зображення з екранів.

Ви можете робити маски для Instagram, а можете проектувати інтерфейс, що буде допомагати лікарям проводити тренувальні операції на 3D-об’єктах, або полегшить роботу будівельників, проектуючи зображення конструкції у просторі об’єкту.

Чим займаються

“Майже кожен VR/AR/MR проєкт починається з ідеї та подальшого концепту. На етапі концепту ми розробляємо не стільки зовнішній вигляд досвіду, скільки його логіку – яким буде шлях нашого користувача. Найважливіше в XR проекті це імерсивність – наскільки наш користувач занурюється в продукт. Ми маємо змусити його повірити в реальність штучного виміру”, – розповідає Ліза Нестеренко, XR Designer з компанії SoftServe.

Іноді спеціалізація є ще глибше, і дизайнер займється одним з видів реальності. Так, Юлія Шуткевич – Senior Creator в FFFACE.ME – розповідає про створення масок для соціальних мереж: “Вагому частину розробки AR-фільтру займає створення креативу, а також розробка юзабіліті і дизайну, адже фільтри розробляються в першу чергу для аудиторій. Ми створюємо інструменти для створення нового контенту та доповнюємо звичну реалість аби нею хотілось поділитись у сторіз”.

Спеціалісти про свою роботу

Ліза: “Сьогодні ти робиш AR-маски до нового року, а завтра вже моделиш фотореалістичний інтер’єр сайфайного космічного корабля”.

Юлія: “AR-дизайн неймовірно швидко розвивається, а це вимагає не менш стрімкого особистісного та професійного розвитку. З’являються нові фічі, а отже і нові можливості для створення оригінального креативу”.

Дизайнер розмовних інтерфейсів

VoiceMyBot by SoftServe

В чому відмінність

Дизайнери розмовних інтерфейсів працюють як з голосовими помічниками, що створені на базі штучного інтелекту, так і з чатботами. Останні в свою чергу поділяються на NLU-ботів, тобто таких, що можуть розпізнавати людську мову (Natural Language Understanding), або ж реагують тільки на конкретні команди, що обирає користувач.

Чим займаються

Створення голосового помічника досить складна робота з точки зору технічної реалізації. Alexa від Amazon, Google Assistant від Google, Siri від Apple, Cortana від Microsoft, Аліса від Яндекса – всі ці платформи мають готові рішення, що можна перевикористати. Саме тому дизайнер розмовних інтерфейсів в сучасній Україні це, насамперед, дизайнер чатботів.

Анка Сидорова, Conversational Designer в BotsCrew, розповідає: “Я проводжу багато досліджень та тісно співпрацюю з замовником, щоб дізнатися про цілі проекту, користувачів та їх потреби. На основі цих даних створюю User Persona, тобто узагальнені портрети певних груп користувачів, а також User Journey Map – приблизний сценарій користувача в залежності від задачі“.

“Розробка особистості бота дійсно дуже важлива – те як він спілкується повинно збігатися з цим, як бренд визначає свій Tone of Voice. Також треба побудувати схему розмови з користувачем так, щоб були враховані всі можливі кроки та шляхи, і всі вони приводили до логічного закінчення діалогу, задовільнивши потребу користувача“, – доповнює Юра Мельник, Conversational UI Designer в SoftServe.

Спеціалісти про свою роботу

Анка: “Обожнюю, наскільки ця робота про людей. Розмовляти, звертатися за порадою – це щось таке людяне. Чатбот дозволяє максимально оживити просте виконання покрокової задачі. Але водночас – це дуже виснажує. Така робота потребує неймовірної місткості вашого мозку, щоб передбачити всі можливі варіанти розвитку діалогу і при цьому зберегти його природність. А ще мені дуже жаль, що люди все ще ставляться до ботів з великими побоюваннями та недовірою”.

Юра: “Інколи набридає прописувати по 20 різних фраз з одним і тим же значенням для одного питання, щоб навчити бота розуміти що від нього хочуть. А таких питань може бути 100. Тобто 20 фраз на 100 питань виходить близько 2000 фраз”. 

Дизайнер сервісів

Створення електронної накладної у мобільному додатку Нової Пошти (Youtube)

В чому відмінність

Якщо ви користувалися додатками для доставки або виклику таксі, маєте мобільний банкінг чи купуєте квитки в додатку Планета Кіно, тоді ви знаєте, що яким би зручним не був інтерфейс додатку, є ще досвід безпосередньо сервісу, спілкування з працівниками або службою підтримки, навіть фізичного приміщення або обладнання. А які процеси координуються за лаштунками цього сервісу? Чи інтегрований він з іншими продуктами чи сервісами? Саме ці питання має перед собою дизайнер сервісів.

Чим займаються

Родіон Сорокін, дизайнер сервісів в DOT_DOT та куратор курсу про сервіс-дизайн в Projector так розповідає про типовий процес: “Починаємо з рефреймінгу задачі. Бізнес зазвичай приходить із запитом на конкретне рішення, але ми маємо зробити крок назад та сформулювати проблему, яку направді треба вирішити. Далі проводимо дослідження, визначаємо поведінкові типи користувачів, їх Jobs To Be Done. Потім проєктуємо ідеальні сценарії, тестуємо, запускаємо пілотну версію та врешті-решт багатоетапно впроваджуємо сервіс”. 

“Далеко не завжди зміна інтерфейсу покращує клієнтський досвід. Service Design — інструмент, що допомагає сервісним або аутсорс-компаніям подолати фрагментацію досвіду, обмеження діджитал-продуктом (продуктами), незлагодженість роботи різних відділів на всіх етапах розробки продукту”, – пише Катерина Зайко, Head of Design в компанії Symphony Solutions, у своїй статті на DOU. 

Спеціалісти про свою роботу

Родіон: “Обожнюю занурюватися у різні бізнеси та вивчати поведінку людей у різних сферах життя. Сьогодні вивчаю досвід купівлі бетону, завтра – як люди вибирають побутову техніку, потім – як люди обирають напої під різні ситуації, як сплачують комунальні послуги, як обслуговують авто. Але рано чи пізно ми маємо “відпускати” проєкт у руки компанії. Не завжди є змога брати участь у процесі впровадження, тому доводиться змиритися, що частина рішень спотворюється, деякі інсайти та ідеї губляться, на деякі рішення командам просто не вистачає сміливості”. 

Дизайн-дослідник

Photo by UX Indonesia on Unsplash

В чому відмінність

Ви, мабуть, помітили, що незалежно від спеціалізації, завжди першою йде фаза дослідження. У великих українських сервісних та продуктових компаніях для цієї роботи виділяють окремих дизайн-дослідників. Інтерв’ю з користувачами та стейкхолдерами, аналіз ринку та конкурентів, наукове спостереження (або shadowing), фокус-групи, тестування інтерфейсів з користувачами, A/B тестування, eye-tracking, воркшопи спільного генерування та тестування ідей – все це може бути типовою задачею дизайн-дослідника.

Чим займаються

“Типовий процес виглядає так: отримую запит на дослідження, визначаю мету та задачі, а відповідно тип та методи. Відповідно до цього визначаю дослідницькі питання, також починаю процесс рекрутування користувачів, що погодилися би взяти участь у дослідженні. Потім безпосередньо дослідження та аналіз отриманих результатів”, – розповідає Яна Світлова, User Researcher в Preply. 

“Задачі бувають дуже різноманітні. Наприклад, був запит на щоденникові дослідження – зрозуміти як користувач проводить початкове встановлення камери чи відеодзвінка, з якими труднощами стикається. Або ж є дослідження на валідацію дизайн рішення – провести юзабіліті тестування дизайн концепту чи вже готової до запуску функції на наявність критичних блокерів у користувацькому досвіді”, – доповнює UX Researcher, лідерка R9. Research Community, Дарія Іващенко.

Спеціалісти про свою роботу

Яна: “Мені дуже подобається постійний розвиток і те, що проєкти завжди різні. Приємно, коли інсайти дослідження беруться до уваги під час створення продукту”.

Дарія: “Обожню в своїй роботі те, що я допомагаю робити продукт таким, який робить життя людей комфортнішим. І працюю над тим, щоб команди розуміли важливість якісних інсайтів та брали їх до уваги у подальшій роботі над продуктом”.

Ринок

Отже, дизайн в Україні досить різноманітний і є з чого обирати. Можливо, щось з цього здалось вам ідеальним напрямком для власного розвитку, але є дві речі, які потрібно мати на увазі.

По-перше, не всі спеціалізації однаково поширені в Україні. На момент написання цієї статті сайт для пошуку роботи в IT Djinni має 443 вакансії у розділі Design/UI/UX, але якщо спробувати пошук за ключовими словами, то ми отримаємо інший розподіл. Більшість вакансій пов’язана з дизайном інтерфейсів або сайтів, і зазвичай лише за детальним описом вакансій та співбесідою ви дізнаєтеся, що саме малося на увазі. Далі йде графічний та моушн дизайн, іноді об’єднані до однієї позиції Graphic/Motion Designer. А от вакансії у дизайні розширеної реальності, розмовних інтерфейсів, сервісів та дизайн-дослідженнях трапляються досить рідко. Здебільшого через те, що лише великі компанії можуть дозволити собі такі спеціалізації.

По-друге, тримайте в голові модель T-shaped спеціаліста, де крім вашої спеціалізації ви маєте бути розвиненим в інших суміжних напрямках. Навряд ви зможете знайти першу роботу одразу за бажаною спеціалізацію, бо на початку шляху доводиться починати з найрізноманітніших простих завдань. Дехто приходить до дизайну інтерфейсів після дизайну сайтів. Дизайнери розширеної реальності іноді приходять з 3D моделювання для ігор. Більшість дизайн-дослідників та дизайнерів сервісів “виростають” з дизайнерів інтерфейсів.

З чого почати

Технічні навички – лише одна з трьох ключових складових успішного спеціаліста. Дві інші – це софт-скіли, або ж особисті навички, та англійська. Не забувайте про це, плануючи свій розвиток, адже знання з дизайну набуваються швидше, ніж вміння правильно комунікувати, працювати в команді та мати можливість поговорити з замовником англійською та зрозуміти (!) його.

І, звичайно, обіцяний бонус – база знать в Notion, що була зібрана на основі відповідей вищезгаданих спеціалістів. Сподіваюсь, вона стане для вас гідним путівником на початку шляху.

Успіхів!

Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.