– Вадиме, ми – молодий стартап. Нам самим ще треба багато чому навчитися. І в цій боротьбі за любов користувачів ми бачимо, що те що ти робиш і твій стиль…
Жінка з HR-відділу затинається та постійно відводить очі. Аби швидше покінчити з цим, набирає в груди побільше повітря і закінчує:
– …не співпадає з нашими очікуваннями і тому не влаштовує нас.
О ні.
– Ви мене… звільняєте? – питаю я. Язик мене не слухається, тіло проймає холодний піт.
– Так, мені дуже шкода, – видихає вона з полегшенням.
Я ж заклякаю від страху.
Далі лунають вибачення, обіцянки допомогти, впевненість у моєму майбутньому. Але це все мене вже не обходить.
Тоді мені здавалося, що втрата роботи – це епік-фейл мого життя. Після тої розмови я не міг позбутися питань, що кружляли в моїй голові:
Мій внутрішній критик зжирав мене зсередини.
Тільки багато років потому я зрозумів: це звільнення стало найкращою подією в моїй кар’єрі. Моментом, що надав можливість переосмислити себе, зробити поворот у кар’єрі, стати на свій істинний шлях.
І тепер я готовий поділитися з вами своїм 10-річним досвідом та інсайтами, що допомогли мені стати експертом у цифровому продукт-дизайні.
Я відкрив для себе світ дизайну п’ятнадцять років тому. Дизайн вабив мене тим, що поєднував у собі художнє мистецтво та технології, якими я, як підліток, тоді захоплювався.
Але малювати добре я так і не навчився. Шлях митця мені не світив. З математикою в школі в мене теж не склалося — виходило, що і з технологіями я можу мати проблеми.
Але саме в дизайні я міг одночасно й проявити свою творчу жилку, й доторкнутись до сучасності та інновацій. Так мистецтво в «цифрі» і стало моєю сферою діяльності.
Та саме, коли я втратив свою першу серйозну роботу, я зрозумів: я намагався «творити», а не проектувати. Я фокусувався на естетиці, а не на вирішенні проблем користувача. З естетикою в мене все складалося добре, а от з цінністю моєї роботи для користувача — очевидно, ні.
Так я зосередився на користі моїх дизайнів, а не на їх красі.
Замість попіксельної шліфовки я почав вивчати психологію та сфокусувався на дослідженнях аудиторії моїх користувачів. Я проводив інтерв’ю, аналізував дані, будував user journeys, думав над user flows. Зрештою, я працював не тільки над інтерфейсом, а й над логікою всієї системи.
Коли ж я влаштувався в чергову компанію вже UX-дизайнером, я зосередився виключно на проектуванні користувацьких досвідів.
Працюючи далі і з формою, і з логікою, я дістався наступної важливої частини процесу, що, власне, завжди мені диктувала умови та ставила завдання – бізнесу.
Будь-яка компанія, що націлена на підвищення ефективності та збільшення прибутку, намагається досягти своїх цілей з мінімальними часовими та фінансовими витратами.
Тож я занурився у пошук компромісів між очікуваннями користувачів та вимогами бізнесу. Для цього я конче мусив пізнати все про розробку продукту від початку і до самого кінця. Я заснував власний стартап, над котрим працював два роки. Такий досвід і привів мене до ролі продукт-дизайнера.
Зараз я дивлюся на свій графік наступного тижня і бачу, що в ньому майже немає завдань саме з дизайну. Бо розробка продукту — це про бізнес-аналіз, дослідження, психологію, маркетинг, і дуже мало про безпосередньо дизайн.
Ба більше: успішні продукти частіше за всього дуже прості, «чисті» та «нудні» з точки зору графічного дизайну. Вони не допомагають дизайнерам розкривати свій творчий потенціал. Та саме якісні продукти (як цифрові, так і матеріальні) роблять наш світ кращим.
Дизайнер продукту – це не UI, це не UX і навіть не UI/UX Ninja. Це технолог, що здатний забезпечити розробку продукту від ідеї до запуску. Хоча б до запуску.
Хочете знати більше?
1. “The Design of Everyday Things”, by Don Norman
2. “About Face. The Essentials of Interaction Design”, by Alan Cooper
3. “The Human Interface”, by Jef Raskin
Якось у Берліні я приєднався до стартапу, де вже працювало близько пари сотень людей. Незважаючи на таку кількість співробітників, компанія ще не мала усталених процесів і так само не мала повноцінного адаптаційного періоду для працівників. Одразу на передову!
Я не мав жодної гадки, що робити і з чого почати. І рішення в мене було лише одне – перетворитися на тінь.
Спершу я пішов до служби підтримки. Я сів позаду колег та слухав, про що питають наші користувачі. Так я з’ясував, на що вони найчастіше скаржаться та побачив больові точки системи. Потім я зробив такий самий трюк з відділом продажів, де я дізнався про цінність нашого продукту та як ми його продаємо.
Наостанок я зробив запити на зустрічі з деякими керівниками, щоб отримати відповіді на питання, що залишилися. І тільки після цього «рейду» я зміг виконувати свої обов’язки і робити не тільки те, чого від мене й очікували, але й будувати дизайн-процес та вести дискурс щодо подальшої розробки продукту зі сторони дизайну.
Сьогодні я глибоко переконаний, що нестача або погана внутрішня комунікація в команді – це найгірше, що може статися у процесі розробки продукту. І саме продукт-дизайнер є тією людиною, яка повинна всюди сунути носа для гарантії досягнення якісного результату.
Крім того, є ще комунікація і зовнішня, котрій немає кінця: діалог з потенційними або існуючими користувачами. Саме цей діалог є сталим джерелом ідей для подальшого розвитку продукту.
Цікавитися всім, що стосується продукту та його користувачів і постійно задавати питання – першочерговий обов’язок продукт-дизайнера.
Хочете знати більше?
4. “Don’t Make Me Think”, by Steve Krug
5. “Designing with the Mind in Mind”, by Jeff Johnson
6. “Measuring the User Experience: Collecting, Analyzing, and Presenting Usability Metrics”, by William Albert
Цей обов’язок безпосередньо пов’язаний з іншою базовою метою продукт-дизайнера – вивченням користувачів. Для цього ми проводимо десятки інтерв’ю, влаштовуємо сотні опитувань й аналізуємо тисячі відповідей. Завдяки цим сакральним даним та портретам користувачів ми стаємо їхніми голосами в компаніях, на які працюємо.
Бізнес – це інша команда, за котру ми також маємо грати. У ній ви маєте вдосконалювати продукт таким чином, щоб це приносило компанії додатковий прибуток. При цьому гра за бізнес йде завжди за умов намагань мінімізації ресурсів: часу, бюджету, людей тощо.
Лише якщо одночасно грати роль бізнес-аналітика та адвоката користувачів, можна буде знайти ті рішення, які одночасно задовольнять потреби цільової аудиторії та збільшать прибуток компанії.
Хочете знати більше?
7. “100 Things Every Designer Needs to Know About People”, by Susan Weinschenk
8. “Zero to One”, by Peter Thiel
9. “Value Proposition Design: How to Create Products and Services Customers Want”, by Alexander Osterwalder
Отже, на цей момент ми знаємо, хто наші користувачі, чого вони хочуть, і ми маємо розуміння того, що і як їм запропонувати. Прийшов час згадати і про інтерфейс продукту!
Час дістати з полиць пам’яті усі найкращі UX-практики: візуальна ясність; зручна та зрозуміла навігація; цілісність дизайн-елементів та їх функцій; адаптивність…
Зрештою, інтерфейс продукту – це точка зустрічі бізнесу та аудиторії. І він не має створювати питання. Він має лише надавати відповіді.
«Хороший дизайн – це якомога менше дизайну».
~ Дітер Рамс
Хочете знати більше?
10. “UI is Communication: How to Design Intuitive, User Centered Interfaces by Focusing on Effective Communication”, by Everett N McKey
11. “Designing Interfaces: Patterns for Effective Interaction Design”, by Jenifer Tidwell
12. “The Best Interface Is No Interface”, by Golden Krishna
Я згадую перші роки своєї роботи графічним дизайнером. Я ЗАВЖДИ використовував lorem ipsum для текстових блоків у макетах. Я вважав, що текст сам по собі не грає великої ролі.
Мені знадобилося декілька років, щоб зрозуміти, наскільки важливим є кожне слово у моєму макеті. Саме слова задають тон та визначають подальший дизайн будь-якого продукту.
Навіть зараз, коли ми запускаємо пошук у Google, ми використовуємо слова. І у результаті маємо відповіді зі слів. На бажаній сторінці ми звертаємо увагу на зображення як на концентрат інформації, але її розгорнутий сенс подається нам лише у текстових повідомленнях.
У дизайні продукту текст і ті слова, що ми промовляємо до користувачів, складають основу комунікації. Саме вони є найкращим способом донести ідеї, пояснити, надати інструкції або закликати до дій.
Тож майстерність у володінні словом та навички копірайтингу вкрай важливі для продукт-дизайнера. Якщо тексту немає, його треба написати. І робити це з максимальним використанням магії слів.
Хочете знати більше?
13. “The Craft of Copywriting”, by Alastair Crompton
14. “So You Think You Can Write?”, by Julia McCoy
15. “Copywriting For The Rest of Us”, by Mike Shreeve
Ми оточені історіями. Кіно, серіали, шоу, реклама і навіть дискусії з найкращим другом завжди містять у собі якісь сюжети. І будь-яка історія може стати дієвим інструментом, якщо вона резонує з потребами і бажаннями слухача.
Історія з сюжетом та героями, які є віддзеркаленнями користувачів, несе більше задоволення і здатна вплинути на нас емоційно. А саме такого глибинного впливу ви і хочете досягти з вашим продуктом, хіба не так? Отже, найкращий спосіб зробити дизайн справді ефективним – це працювати з аудиторією на рівні їх емоцій, розказати цікаву історію, де вони побачать втілення своїх мрій або вирішення своїх проблем.
Саме тому так важливо працювати над user journey і розуміти точки фрустрації та запити користувачів. Кожен крок, який робить користувач задля отримання рішення, має стати главою у тій історії, що ми розповідаємо. Кожна глава повинна мати інтригуюче закінчення, вести до наступної глави і в кінці привести до очікуваної розв’язки.
Веб-сторінка, електронний лист після реєстрації, коротка ввідна інструкція, будь-яка інша точка контакту з користувачем – необхідно використовувати всі можливі кроки для побудови цілісної історії.
Хочете знати більше?
16. “The Anatomy of Story: 22 Steps to Becoming a Master of Storyteller”
17. “Emotional Design: Why We Love (or Hate) Everyday Things”, by Don Norman
Декілька тисячоліть тому люди помітили, що дерева інколи падають та котяться. Обробивши та з’єднавши декілька дерев тогочасними мотузками, люди винайшли такий собі транспортний засіб для власних потреб.
Дещо пізніше хтось кмітливий побачив: якщо дерева у центрі значно тонше, ніж по краях, то такий транспортний засіб стає стабільнішим і керувати ним значно легше. Далі винахід колеса шляхом відокремлення циліндричних шматів по боках став лише питанням часу.
Але цей процес зайняв тисячі років. І знаєте, що цікаво? Він досі незакінчений. Після примітивного дерев’яного колеса люди навчилися збирати його з частин, а не робити з цільного дерев’яного шматка. Потім вони забезпечили колесо сталевим ободом. Потім стали робити колеса з заліза.
Розвиток колеса досі не зупинився. Остання ітерація: супереластичні шини для сучасних авто, а буквально в 2016 році Michelin анонсував гнучке колесо, що неможливо зламати.
Як дизайнери продуктів, ми завжди знаходимось у стані або пошуку, або розробки, або вдосконалення ідей. І навіть якщо наразі у вашій голові є бачення ідеального продукту, це не значить, що він не може стати ще кращим.
Ми шукаємо найкращі способи робити продукти за наявних обмежень (пріоритети, бюджети, ресурси), але це лише початок. Дизайн — це нескінченна подорож. Кожна нова ітерація відкриває простір нових ідей та можливостей для вдосконалення.
Хочете знати більше?
18. “The Age of Agile: How Smart Companies Are Transforming the Way Work Gets Done”, by Stephen Denning
19. “Agile and Iterative Development: A Manager’s Guide”, by Craig Larman
Десять років тому я опанував Photoshop і почав малювати різноманітні картинки. Я мріяв стати художником.
Тоді я ще не знав, що дизайн стане моїм покликанням і не знав, на чому треба фокусуватися. Що вивчати? Що робити? Умене не було жодного плану.
Тому замість вивчення принципів візуальних комунікацій, психології та основ дизайну я витрачав час на малювання. Звичайно, воно не було зайвим. Цей етап має пройти кожний дизайнер. Мені пощастило і я отримав роботу в компанії, яка приділяла особливу увагу дизайну. Не тільки зі сторони естетики, але й зі сторони продуманості та відповідності потребам користувача.
Мої завдання були вкрай важкі.
Для прикладу, мене зобов’язали вивчати і писати анімацію на ActionScript. Я ніколи не робив цього раніше. І ніхто в компанії не робив. Проте я не здався і не понурив голови, а побудував план оволодіння цією технологією на базі тих завдань, що переді мною ставили.
Так крок за кроком я оволодів Flash-анімацією та ActionScript. Крім того, ще не було усіляких зеплінів, авокодів та інших чудових інструментів, і доводилося робити спрайти та нарізки елементів самостійно, а також знайомитися з HTML та CSS.
Тоді це мене дратувало, але насправді — це все безцінний досвід для дизайнера. Він мене навчив: щоб кудись дістатися, треба мати чітку ціль, зрозумілий план і трішки сміливості, щоб виходити за рамки звичних речей.
Дизайн продукту включає в себе сотні різноманітних завдань. Ми досліджуємо, комунікуємо з іншими командами та користувачами, аналізуємо, розроблюємо нові фічі та виправляємо існуючі. І робимо ми це все майже одночасно.
Успіх неможливий без якісного і чіткого планування. Ми не можемо покладатися лише на пам’ять і намагатися керувати цим з голови. Тож навіть, якщо ви співпрацюєте з продукт-менеджером, не цурайтеся планувати свою роботу і йти в мікроменеджмент.
«Перемога любить підготовку».
~ Катулл Гай Валерій
Сьогодні я планую майже все: від книжок, які мені треба прочитати та списку покупок в супермаркеті, до великих життєвих завдань на наступні 5-10 років.
Іноді кількість завдань лякає мене. Але ще більше мене лякає ідея жити без розуміння того, куди я рухаюсь.
Хочете знати більше?
20. “Design Your Day: Be More Productive, Set Better Goals, and Live Life On Purpose”, by Claire Diaz-Ortiz
21. “Product Management in Practice: A Real-World Guide to the Key Connective Role of the 21st Century” by Matt LeMay
22. “Essentialism: The Disciplined Pursuit of Less Paperback”, by Greg McKeown
Ви розгублені й не знаєте, що і як далі робити. В умовах постійної невизначеності для розуміння всієї картини та прийняття рішень бракує даних.
Таке може статися з кожним.
У подібній ситуації я завжди згадую банальне правило “Less is more”:
Не треба нічого ускладнювати. Відмовляйтеся від всього, що може заважати користувачам.
Невизначеність може сприйматися як виклик для творчості. Але ні!
Звільняйте «художника» всередині вас будь-яким іншим способом, але не через дизайн продукту. Ріжте все, що не має за собою очевидної користі. Якщо елемент викликає більше питань, ніж надає відповідей – відмовляйтесь від нього, яким би гарним та крутим він не був. Непотрібна складність інтерфейсу руйнує його.
Ваше головне завдання – донести меседж, а не вразити користувачів красою графіки.
Так, подібний мінімалізм — це не панацея. Але в критичній ситуації він може стати рятівним колом.
Оригінал статті можна прочитати тут.
Користувацький досвід для всіх і кожного особисто
Ліки від нудних дзвінків
Неоморфізм: український внесок у світовий UI-дизайн
Як ставити цілі та досягати їх
Шпаргалка: перевірте, чи не використовуєте ви російські шрифти у своїй роботі
Киньте 10 гривень: як закривати збори з невеликою аудиторією в соцмережах