Арт-директорка Digital Dive Marketing (NY) та co-founder AAgency (UA) Олександра Корчевська склала перелік фактів про свою роботу та про те, як бути дизайнером і постійно розвиватись. Публікуємо другу частину її порад. Перші 25 – шукайте тут.
26. Хороший дизайнер не може не цікавитись шрифтами: адже він з ними багато працює. Звісно ж, він цікавиться і шрифтолитнями, в тому числі й закордонними. Один із моїх найулюбленіших шрифтів — це GT Sectra Fine від GrilliType. Не єдиний улюблений у них, звісно.
Автор зображення: Angel Sanz Correa Джерело: www.behance.net
27. Щоб орієнтуватись у подіях, варто виділяти для себе найкорисніший пост за останні 24 години, роздумувати над ним, формувати власні висновки. Найкорисніший пост у Фейсбуці за 1 серпня — пост Євгенії Гайдамаки.
Автор: Євгенія Гайдамака для видавництва “Наш Формат”. Джерело: yevhaidamaka.com
28. Офіс чи фріланс? Що більше допомагає дизайнерові розкритися? Офіс більше прокачує і ставить більше творчих викликів, а фріланс вимагає самоорганізації. Тому кожному своє, але краще обирати щось, аби долати перешкоди, розвивати себе і перемагати.
29. Постійно розвиватись треба бажати і прагнути, не просто «тримати на увазі цю думку, бо так треба». Інакше неможливо знайти на це час і себе підняти. Більшість моїх знайомих так і не зробили власного прориву саме через те, що не хотіли приділити увагу гарному портфоліо, заповненню профайлу, веденню робочого InstagramFacebookDribbble і так далі. З дрібничок багато чого починається, от тільки не всі знаходять на це час.
30. Де я беру безкоштовні шрифти? Періодично занурююсь у глибини пошуку на myfonts.com, часом бувають гарні добірки від самих шрифтових дизайнерів (той же Grillli Type чи на ресурсі TypeWolf, або й українські дизайнери, наприклад, Андрій Шевченко та Кирило Ткачов викладають свої доробки), дивлюся і безпосередньо ще фоловлю шрифтових дизайнерів, щоб отримувати новини про їхні розробки однією з перших.
Джерело зображення: myfonts.com
31. Що можна дивитись на YouTube по дизайну? Варто почати з відділу дизайну Google і потім шукати теми, які вже найбільше цікавлять. Також є чимало конференцій, які викладають відео через кілька тижнів після події, і їх варто передивлятись, аби бути у темі того, про що говорять у світі. Наприклад, так робить Design Prosmotr, і таким чином можна прослуховувати відділ дизайну Mail.Ru, Покраса Лампаса та інших хороших професіоналів. А також ще один гарний і корисний канал про дизайн, вартий уваги.
32. Раджу ще один YouTube-канальчик для перегляду, в якому можна зорієнтуватись по формату відео-блогів, якщо раптом хотілось почати такий, але не знали як.
33. Дизайнерові, який ніколи не малює руками, варто вкладати у досвід малювання руками. Наприклад, розуміння кольору може прийти значно легше, якщо людина спробує малювати аквареллю, техніка котрої передбачає змішування чималої кількості фарб для отримання чистого відтінку, що потім може знадобитись в діджиталі, коли палітру треба створити самому і не з чистих відтінків.
34. Найцікавіші речі відбуваються на стикові різноманітних сфер і це завжди виклик для дизайнера. Проект, у якому використано найбільше різноманітних засобів від мене, — Lelia, в рамках брендування якого я тиждень тому навіть розмалювала власним принтом стіну шоуруму. Ми працювали і з діджитал-сегментом і з упаковкою, створювали власний бренд-меседж, хоча це локальний бізнес, щодо якого маркетологи не рекомендували б починати такі затії, передбачаючи для них провал. Але іноді заради якісного продукту варто ризикувати. Та тільки заради якісних речей.
Навіть локальні проекти з локальними українськими замовниками можуть бути крутими і бомбезними. Але все залежить від персоналій, тому треба завжди мати гостре око на хороших креаторів і об’єднуватися із ними. Тому що будь-який чудовий проект передбачає перш за все роботу у команді.
Джерело фото: www.instagram.com
35. Найбільша правда життя, яка для мене відкрилась, коли я почала працювати дизайнером, звучить так: у тому, наскільки погано виглядає місто, винна несміливість чи неадекватність дизайнерів зовнішньої реклами і сміливість та неадекватність їхніх замовників. Дизайнер має бути відповідальним.
36. Друга правда життя відкрилась для мене такою: у всіх бувають факапи. Дизайнери теж лажають, навіть дуже-дуже круті. Кожен по-різному. Треба не боятись цього, можливо навіть говорити про це у контексті обміну досвідом, але завжди слід робити висновки і старатись покращувати свій сервіс. Помилка завжди породжує ріст.
37. Найбезглуздіший вчинок для дизайнера може бути таким: кожного разу, коли я вигравала дизайн-нагороду, я жодного разу не потрапляла на вручення. Навіть коли взяла найвищу нагороду. Уявіть чому? Боялась. І потім дипломи пересилали мені поштою, другом, віз чоловік… Мені справді не вдавалось поїхати через проекти, але це bullshit. Не будьте мною і зустрічайте свою славу та перемогу особисто.
38. Ніщо так не розвиває дизайнера, як бажання зробити власний курс і довга підготовка до нього. Не обов’язково до кінця реалізовувати свою затію, але почати готувати лекції чи нотатки — це я б навіть порекомендувала робити. У мене є авторський курс «Дизайн для не-дизайнерів», який відбувся вже двічі і зібрав позитивні відгуки, але найбільшим здобутком було те, що кожного разу з кожним новим питанням у голові відбувається систематизація знань. А це дуже корисно.
Джерело зображення: www.facebook.com
39. Буває таке, що дизайнери пояснюють якість своїх робіт тим, що вони зроблені не на Macbook Pro. Серед двох дизайнерів, один з яких працює на Mac і інший на Windows, завжди виграє той, хто зробить краще свою роботу. Насправді, не дуже важливо, за допомогою чого ти досягаєш свого результату, якщо ти його досягаєш. Інструментарій підтягувати треба завжди, але це не повинно ставати причиною для гальмування і «самобичування».
40. Найкраще для дизайнера вміння — помічати композицію. Найбільше мені допомагають у дизайні правило третин, вміння композиційно будувати блоки через трикутники, «закривання прямокутника», як у журнальній верстці і вміння побудувати палітру за параметрами світимостінасиченості.
41. Перше правило, яке я стараюсь виховувати у своїх учнях, — відчуття відступів: вони повсюди мають бути однакові, рівні і записані. Тому що коли ти помічаєш «невидимі» деталі і розвиваєш уважність — більше шансів спритніше опанувати усі тонкощі композиції, кольору і стилю. Макети новачка можна впізнати саме за ігноруванням цих речей.
42. Іноді найцікавіші кейси у портфоліо випливають із безкоштовних ініціатив, але це радше рідкість і треба вміння розпізнати такі ініціативи одразу. Одна з найважчих речей, яку я коли-небудь проектувала, — це аверсреверс монети «100 років Національному університету водного господарства та природокористування» для Нацбанку. Зрештою монету випустили лише з кількома елементами з мого дизайну (він був ближчим до дизайну євро, аніж української гривні, тому мій дизайн був занадто «революційним»). На той момент у мене в кишені вже був кейс брендингу для Національного університету водного господарства та природокористування і у Нацбанку проігнорували всі елементи брендбуку, які були у ньому, залишивши лише «каркасний» стиль для головної будівлі. А брендбук був розроблений абсолютно безкоштовно. І зрештою у моєму портфоліо опинились і монета від Нацбанку та обидва документи про освіту у ВНЗ з моїм власним дизайном. Це надзвичайний факт, який рідко зустрінеш у біографії якогось дизайнера, і він розпочинався з абсолютно безперспективної, на перший погляд, моєї власної ініціативи.
Монета «100 років НУВГП» номіналом 2 гривні від Національного банку України
Витримка з брендбуку для НУВГП
43. У продовження про цікаві кейси: соцмережі — це дуже щедре джерело замовлень і треба дбати про свій профайл. Країна, з якої я отримала перший закордонний платіж по фрілансу, — це Росія. Тоді я допомагала одному дизайнерові розписати всі його кольори суконь по Pantone, аби той зміг пояснити азіатському дистриб’ютору тканин, які саме кольори йому потрібні. Але якби не профайл з дизайнерськими зацікавленнями та періодичні пости про це — оферу мені б не дісталося.
44. Для того, аби постійно розвиватись, треба стежити за гігантами у галузі. Наприклад, за Invision, Sketch чи ще кимось — їхні дизайн-команди зазвичай ведуть свої блоги і проекти, і таким чином можна бути у курсі хайпових хвиль, коли до України вони дійдуть ще тільки за два-три роки.
45. Чудово, коли ти у курсі різноманітних творчих проектів з рядом інтерв’ю. Їх можна слухати під час виконання замовлень та й заодно прокачуватися. Наприклад, «Дизайн-геном» від команди InVision.
Джерело зображення: www.invisionapp.com
46. Сьогодні неважливо, як ти говориш з замовником: українською, російською, суахілі чи есперанто, але якщо ти не розумієш англійської — ти автоматично опускаєшся на дно. Хороший дизайнер завжди намагається слухати інтерв’ю англійською чи принаймні з субтитрами, аби звикати до мови, не втрачати її без носіїв мови, покращувати своє розуміння.
47. Коли я шукала дизайнерів, то одразу відсікала три типи людей.
Перший тип людей — скидають портфоліо у Google Docs (ну окей) і не надають тобі дозвіл. У 2018 людина має орієнтуватись, що якщо вона скидає портфоліо, то має відкрити доступ. Отже, або недостатньо кваліфікована, або не хоче на посаду.
Другий тип людей — які перепитають все до дрібниць про місце, заробітну плату, а потім будуть м’ятись і всім своїм меседжем показувати, що на роботу їм ходити нецікаво. Але ти ж сам пишеш до мене у приватні, тоді сенсу у такому акторстві?
Третій тип людей — з ними легко знайти спільну мову, вони чудово розглядають бріф і малюють тобі золоті гори, а потім їхній результат нагадує грубе прототипування, а не дизайн.
З такими людьми не розумієш, чи достатньо добре ти пояснюєш задачу, бо вони не сигналізують, що щось не знають. Коли людина не може визнати того, що вона не може знати все, — це теж хвороблива ознака.
48. Фрілансити треба з розумом, одразу все не вдасться так чудово. Я також мала досвід на Upwork, але не вельми вдалий. У мене були проекти з Ізраїлем та Африкою і досвід з них був безцінним, але підняти рейт і самоорганізуватись, щоб працювати без PM-а, в мене не вийшло. Ми витратили на це все близько півроку. Одна із найбільших проблем, коли ти фрілансиш, — необхідність чітко розділяти, коли треба бути продавцем, а коли дизайнером. І вміння продавати фрілансерові треба прокачувати завжди.
49. Найбільшим ударом для клієнта є ті моменти, коли дизайнер провтикує дедлайн. Адже клієнт теж сильно ризикує щоразу, коли приходить до фрілансера. Набагато чесніше одразу писати реальні терміни, що зробиш за тиждень чи два, або навіть «мені треба розібратись і тоді я напишу». Внаслідок цього в прогнозованому майбутньому у вас зростає шанс мати постійного клієнта, навіть якщо ви не отримуєте Канського лева за свій дизайн. Вчитись бути пунктуальним — це довго, важко і напружено, якщо це не у вас у крові. Але це набагато важливіше, ніж пересісти з Photoshop на Sketch чи зі Sketch на Figma. Важливо бути якісним і пунктуальним.
50. «Порхай как бабочка, жаль как пчела» — над сенсом дизайну треба думати довго, а робити його максимально швидко. Власне, треба розрізняти період «думання», коли ти помічаєш взаємозв’язки, розумієш тенденції і основні закони, та «мислення», коли ти всі свої напрацювання приміряєш на реальний об’єкт і реалізовуєш їх. Немає потреби у дизайні заради дизайну, в просто красивому мотлосі чи незручних, але гарних кнопках. Є сенс у ґрунтовних проектах, які були зроблені за кілька спринтів і не задовбують ні замовника, ні команду. Чимало є статей про раціональне використання трудових ресурсів, наприклад, на Medium.
Нещодавно Telegraf.design писав про книжки, які дизайнери радять колегам.