Ми закінчуємо рік підсумками, а починаємо – обіцянками. Що дизайнери собі обіцяють у новому році? Більше експериментувати, більше заробляти, більше відпочивати, більше рухатися, більше читати, пити більше води? Нижче універсальний, але особистий, список новорічних обіцянок, які допоможуть дизайнерові прожити новий рік у творчому тонусі та гармонії.

• Тренуватиму своє творче око

Я починаю свій ранок із філіжанки кави та перегляду моєї стрічки на Pinterest. Для мене важливо стежити за дизайн трендами, дізнаватися щодня про нові проєкти, шукати натхнення, оцінювати, порівнювати, аналізувати та тренувати художній погляд. Маст-хевами для натхнення можуть бути Pinterest, Dribbble, Behance, Instagram, а також деякі відомі дизайн платформи, як Dezeen, Design Milk, DesignBoom, Designinspiration та Baubauhaus.

Водночас не раджу просто скролити цікаві сторінки, важливо хоч трошки заглиблюватися. Якщо маєш вільну хвилинку, спробуй знайти якусь інформацію про проєкт або публікацію, подивись концепції за потрібною темою. Крім того, переконайся, що впорядковуєш свої збережені публікації. Для цього можна використовувати «boards» на Pinterest, «mood boards» на Behance, «saves» на Dribbble та «collections» в Instagram. Я також використовую Chrome-додаток Muse: це домашня сторінка, що можна персоналізувати, доповнюючи нотатками та швидкими посиланнями. А задля зберігання всіх моїх ідей та різного корисного контенту для проєктів раджу мінімалістичну та дуже просту в використанні платформу Arena.

• Кидатиму собі виклики

Хто працює в дизайні, має навчитися не боятися викликів. Для цього потрбно тренувати себе. Дуже дієво обирати для себе щоденну або щотижневу мету і намагатися її досягати. Якщо не вистачає дисципліни, можна зареєструватися на одній із платформ дизайн челленждів, як-от Daily Logo Challenge, Inktober, 36 days of type, Daily UI Challenge, Daily Creative Challenge, де можна отримувати завдання регулярно та покращувати свої навички.

Ще один чудовий спосіб навчитися працювати в стресових умовах — взяти участь у нон-стоп хакатонах, які допомагають ще більше розкрити свій творчий потенціал та подолати художні блоки.
У своїй роботі я також використовую гральні карти як потужний інструмент серйозних ігор, наприклад, «A few minutes of design» (Кілька хвилин дизайну) від директорки програм Creative Education Trust Emily Campbell, або Design Kit Travel Pack від основоположників методології дизайн мислення IDEO.

Дизайн челленжді допомагають творчому розуму швидше мислити, а також розвивати нові навички, бути більш спритними й легше реагувати, стикаючись з будь-якою складною чи несподіваною ситуацією.

• Працюватиму над нетворкінгом

Нині молодим дизайнерам стає дедалі важче виділитися та пробитися на конкурентний креативний ринок. Таланту й багатообіцяльного резюме вже недостатньо, аби знайти роботу у творчій сфері. Так, на європейському ринку більшість креативниць та креативників знаходять роботу завдяки рекомендаціям від колишніх клієнтів, компаній, знайомих тощо.

Варто нарешті створити класний професійний профіль (це може бути Linkedin, а також Facebook, Instagram або ж Twitter). Незайвим буде брати участь в різних професійних подіях, виставках, фестивалях, віртуальних нетворкінгах. Так з’явиться нагода познайомитися у неформальній атмосфері із людьми та агенціями, що тебе цікавлять, і розповісти їм про себе. До слова, в Україні нещодавно запрацювала платформа та додаток Навзаєм, що прагне створити спільний майданчик для дискусій та колаборацій між тими, хто працює в креативній сфері. Добре розвинена професійно-творча мережа — запорука реалізацій проєктів твоїх мрій.

• Частіше ходитиму в музеї

Однією з найкращих порад, що я отримала під час навчання у французькій школі дизайну, була «дивитися на твори мистецтва якомога частіше». Тому до епідемії коронавірусу я завжди брала кілька вихідних на місяць, аби відвідати виставку, яка мені подобається або ж ту, що могла б надихнути мене й допомогти з поточним проєктом чи дослідженням.
У новій коронавірусній реальності багато музеїв адаптувалися, відтепер пропонуючи віртуальні тури та доступ до онлайн-колекції витворів мистецтва. З перших, що спадають на думку —  Rijksmuseum в Амстердамі, Musée d’Orsay, Centre Pompidou та Louvre в Парижі, British Museum в Лондоні, та Guggenheim Museum у Більбао. Аби побачити, які саме музеї пропонують віртуальний контент, можна просто перейти на платформу Arts & Culture Google Platform або перевірити завдяки платформі Virtual Museums. Це ідеальний спосіб подорожувати де завгодно, не виходячи з кімнати.

Фото: Анастасія Кондратьєва

Творчість вимагає зусиль, тож дуже важливо підтримувати себе в хорошій розумовій та художній формі, тренувати око та розвивати критичне чуття.

•  Читатиму, слухатиму, дивитимуся

Це правило не дійсне, коли мова  йде про перегляд наївних комедійних фільмів й читання постів про підсумки року у стрічці Instagram чи Facebook (проте не сперечатимусь, що це ідеально підходить для зимових свят). Моя порада проста — читати хоча б одну статтю або главу книжки, слухати один подкаст, дивитись одне коротке відео або ж епізод тощо.

Найкраще працює, якщо регулярно виходити із зони комфорту. Наприклад, почитати статтю про сферу Ейлера або подивитися документальний фільм про Тойоту. Знайти той контент, що (хоча б, на перший погляд) не має нічого спільного з твоєю сферою діяльності. Вихід за межі власної сфери допомагає будувати нові взаємозв’язки та розширювати кругозір, відкриваючи нові й несподівані горизонти.

•  Записуватиму ідеї

Хто з нас ніколи не шкодував про незаписані вчасно класні думки та концепти? Зі мною таке трапляється регулярно.
Творчий розум постійно генерує нові ідеї, тому важливо вміти їх вловити. Для цього існує безліч способів — нотатки у смартфоні, замальовки на планшеті чи блокноті, аудіозаписи власних міркувань вголос. Можна також скористатися додатками Google Keep, Punkt App, Moleskine Notes & Notebook, або ж платформою Notion, щоб швидко фіксувати та впорядковувати свої думки та спостереження.

Фото: Анастасія Кондратьєва

• Робитиму зупинки, щоб подихати

Навіть якщо творчість є невіддільною частиною нашої особистості, необхідно навчитися (при)зупинитися вчасно. Цей рік особисто для мене був дуже виснажливим: багато подорожувала по роботі, працювала одночасно над кількома проєктами впродовж кількох місяців, намагалася адаптуватися до постійної зміни ритмів та локацій, тож, підбиваючи підсумки року, розумію, як важливо навчитися відпочивати. Якщо ти відчуваєш перші симптоми емоційного (й фізичного) виснаження, відключись від роботи.

Фото: Анастасія Кондратьєва

Аби влаштувати собі справжній ворк-детокс я полюбляю проводити час від часу кілька днів у крихітному селі в Нормандії. Обов’язковою умовою є вимкнений інтернет, відсутність ноутбуку й мальовничий вид за вікном. Оскільки під час торішніх карантинних обмежень будь-які подорожі були заборонені, я почала займатися танцювальною йогою від паризького балетного бренду Repetto. Кілька коротких вправ допомагають мені знизити рівень тривожності та вчасно розпізнати ментальне перевантаження. Медитації теж допомагають перепочити між етапами спринту та налаштуватися на роботу в стані потоку (англ: flow).

В англійській мові є чудовий вираз: JOMO, або ж joy of missing out. Навчись час від часу пропадати з робочого світу та отримувати від цього задоволення.

• Творитиму просто так, без брифу

Буду відвертою, вже кілька років я нічого не малюю просто для розваги, бо в момент, коли ескізи перетворилися на мою щоденну робочу рутину, я повністю втратила бажання щось замальовувати. Моя порада (особливо для тих, хто тільки-но починає свою кар’єру) — не дозволити своїй роботі вбити пристрасть і знаходити час для творчості поза дедлайнами та клієнтськими брифами.

• Показуватиму свої роботи

Коли мало досвіду, важко критично оцінювати свої роботи. Молодому дизайнерові важливо не боятися ділитися своїми напрацюваннями з друзями, менторами, колежанками та колегами по цеху. Важливо публікувати: на Behance, Dribble або Instagram, щоб отримати (я сподіваюся, конструктивний) відгук.

Коли я ще навчалася, в мене завжди був «design buddy», хтось із мого дизайн класу чи команди, від кого можна було отримати фідбек щодо моїх проєктів. Я й досі використовую цю техніку, тепер ще й тоді, коли пишу статті.
На жаль, критика — це не завжди про конструктив, тому не варто сприймати все за чисту монету. Треба вміти вислухати, а потім визначити лише релевантну інформацію для свого концепту чи проєкту.

• Довірятиму собі

Коли я викладаю в дизайн школах, мої студенти часто запитують мене, чи могли б вони зробити те чи інше зі своїми роботами, чи було це добре чи ні, чи варто продовжувати або ж здаватися і починати знову, чи були їхні рішення правильними або ні. Моя відповідь завжди була й буде незмінною: не існує правильних чи неправильних рішень. Варто не боятися, й дослухатися до внутрішнього голосу (але не до внутрішнього критика) та не опускати руки.