Статті
«Щоб створити щось цікаве, треба спершу придумати алгоритм, який зробить це»: Євгеній Ващенко про генеративний дизайн
4 мая, 2018
avatar
Юлія Гуріна
контент-менеджер в Projector
Мы любим тексты без ошибок. Если вы все же их обнаружили, выделите фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Генеративний дизайн — це дизайн двох, людини і машини, коли людина придумує, а машина проектує. Це тренд останніх років, який розділив дизайнерів на алгоритмоскептиків та оптимістів. Ми поговорили із Євгеном Ващенко, саунд-художником, засновником проекту v4w.enkoкуратором Projector, учасником медіа фестивалів та автором музейних інсталяцій про те, чим насправді є генеративний дизайн, як його створюють і чому за ним майбутнє.


Розкажи про генеративний дизайн, що це таке?

Генеративний дизайн — це дизайн, який генерується завдяки алгоритму. Він продовжує ідею дизайнера і створює тисячі можливих варіацій. Сенс у тому, щоб спроектувати гармонійний алгоритм розвитку композиції у вашій роботі.

Спочатку ви будуєте алгоритм і оцінюєте результати. А потім можете змінити один параметр, і вся композиція радикально зміниться, однак при цьому не втратить гармонії. Ось що насправді цікаво. Дизайнер отримує величезну множину варіантів своєї ідеї і більшість з них неможливо було собі уявити.

Виходить, дизайнеру XXI століття варто бути трохи програмістом?

Не обов’язково вміти програмувати. Програма Jitter, в якій я працюю, будується на основі простих модульних об’єктів, які можна поєднувати між собою. Система цілком зрозуміла. Я обрав Jitter, бо він дозволяє працювати з максимальною кількістю галузей, пов’язаних з генеративним дизайном. Є й інші «сусідні» софти, які генерують картинку, звук або відслідковують інтерактив. Однак Jitter дає свободу в усьому, що ти робиш.

Для того, щоб займатися генеративним дизайном, потрібно ретельно дослідити закони гармонії у звуці, кольорі, композиції та формі, щоб вміти об’єднувати їх між собою. Головне — не боятися експериментувати і поєднувати. Генеративний дизайн базується на речах, які існують в природі, і бажанні створити щось абстрактне. Свобода в тому, що виникає можливість створювати дизайн, не задумуючись про кольори та форми, бо ти попередньо їх запрограмовуєш і визначаєш.

Зараз, коли все створено, лишилося лише майстерно поєднувати все між собою. Люди люблять нестандартні перетворення гармонії. Тому це схоже на своєрідне мистецтво культурного діджеїнгу. Художник, який займається алгоритмічним дизайном, міксує різні варіанти гармоній, щоб отримати нову, ще не існуючу в природі.

Алгоритмічний аудіо- та візуальний контент для науково-технічного проекту, заснованого на хімічних рецензіях для музею. Джерело фото: www.flickr.com

Параметричний дизайн дозволяє поєднати алгоритми з різних областей у щось цілісне. На курсі в Проджекторі ми якраз будемо вивчати принципи гармонії та те, як їх застосовувати через алгоритмічні інструменти. Кожен колір — це як окремий алгоритм.  Той, що аналізує хвилі кольору, можна поєднати з тим, що аналізує кольорові плями в заданій пропорції, і врешті виходить цікава штука.

Звук дуже багато розповів мені про гармонію. Коли ви чуєте трек, вам одразу ясно, чи подобається ця композиція. Якщо вона невдала, ми відчуваємо дисонанс на мікрорівні. Будь-який процес можна розкласти на елементарні частинки, покласти на метричну сітку і нанизати на неї свій ритм. Закони у тексті, композиції, формі — це все поєднання ритму з метром. Власне, як і будь-який прояв у мистецтві.

Де використовується такий дизайн? Яке його потенційне значення?

Зараз генеративний дизайн використовується геть усюди, бо всі процеси ускладнюються. Щоб їх контролювати й полегшувати, необхідно створювати певні алгоритми і коди.

Генеративний (або алгоритмічний чи параметричний — це все одні й ті самі поняття) дизайн використовується у промисловому, графічному дизайні, архітектурі, програмуванні, в аналітиці, ілюстрації, навіть медицині.

Скріншот з інсталяційної версії Скалярної програми. Джерело фото: www.flickr.com

Наприклад, вам потрібно розробити логотип. Завдяки генеративному дизайну можна зробити процедурний логотип, коли код згенерує серію картинок в одному стилі, але всі вони будуть відрізнятися між собою. Один візуальний характер — безліч варіацій стилів. Звичайна афіша завдяки генеративному дизайну виростає в рази завдяки незвичності образу та композиції.

Як влаштована робота з інструментом Jitter?

Спершу, я вважав, що мені достатньо програми і вона зробить за мене все сама. Я думав так: інсталюєш програму, натискаєш кнопку і все генерується саме по собі. Але магії не сталося. Коли я вперше відкрив Jitter, то побачив перед собою чистий аркуш і більше нічого. Для того, щоб створити щось цікаве, треба спершу придумати алгоритм, який зробить це.

Програма генерує те, що задумав автор і навіть більше. Ти пишеш один код. А він вже створює і заплановане тобою, і власні круті варіанти, які ти не міг навіть уявити. Медіахудожник моделює креативний напрямок, а програма пропонує неймовірні реалізації цієї ідеї. Дизайнер робить перший крок, а код створює на 30 кроків вперед. Людина не може відмалювати кожен піксель так швидко, як це може зробити автоматизована система.

Робочий знімок екрана: алгоритми, керовані дзеркальним датчиком. Джерело фото: www.flickr.com

Тому для мене генеративний дизайн — це візуально непередбачуваний дизайн, спрямований в абстрактний всесвіт, що не існує у фізичному вимірі. Дизайнер може створити будинки та вулиці, які видозмінюються при взаємодії з іншими об’єктами. Якби це втілилося, ми б побачили інший світ, до якого поки не готові. Однак побачити це в абстрактному прояві мистецтва дуже цікаво.

Комп’ютер чи дизайнер: хто ж тоді автор? Дизайнер, який проектує, чи комп’ютер, який своїми «програмними руками» створює дизайн?

Комп’ютер виступає в ролі інструмента-помічника, а напрямок креативної думки все ж створює сама людина, тому вона автор. Скажімо, скульптор працює із глиною, щоб зробити якийсь продукт. Його матеріал — це глина. А в data driven art митець використовує дані як матеріал, а його арт — це скульптура з інформації. Він створює її з чогось, але пропускаючи через себе.

Інструмент Jitter дуже багатогранний і складний, навіть я не використовую його на 100%. Ти не знаєш повноти його можливостей, тому робота в ньому — це завжди творчий експеримент.

Наприклад, акварель — це дуже складна техніка, вона не дозволяє взяти колір і просто зафарбувати квадрат у рівний синій колір. Аквареліст постійно експериментує зі своєю картиною. Він не знає кінцевого результату, бо не знає, як фарба ляже на текстуру паперу.

Так само і генеративний дизайн — це завжди експеримент з результатом. Дизайнер створює алгоритм, запускає його в дію і отримує готовий дизайн. На щось він погоджується, від чогось відмовляється, змінює певні параметри і знову відкриває нові варіації.

Як і чому взагалі виник такий вид дизайну? Чим займатиметься людина, якщо технології все робитимуть за неї?

Мистецтвом. Адже всі базові потреби людини вже задоволені. А коли ми опиняємося в повному комфорті, у нас виникає потреба творити. Цю креативну енергію ми реалізовуємо в мистецтві. Ця потреба існувала завжди, з часів наскельних малюнків, коли у вільні від забивання мамонта хвилини, людина прагнула зобразити щось. Окрім створення функціональних речей, людина хоче займатись і чимось цікавим, як от мистецтвом.

Воно весь час намагається бути цікавішим і відображати відношення до реальності. Так розвиваючись сама, людина розвиває й технологію, комунікацію з простором.

Розкажи про себе. Хто ти за освітою, як зацікавився цією технологією?

За освітою я архітектор і коли випустився з університету, почав будувати складні споруди. У мене також є музична та художня освіта — саме це не давало мені лишитися в одній вузькій спеціальності.

Архітектура навчає бачити об’єкт цілісним і окремо його складові. Ти вивчаєш різні основи композиції — у формі, у кольорі, у ритмі. Іноді кажуть, що архітектура — це музика, яка застигла в камені. Коли людина йде вздовж будівлі, вона відчуває ритм будівлі.

Вікно-простінок-колона-вікно — ми одразу відчуваємо ритм будівлі. У візуальному мистецтві ми сприймаємо одні об’єкти на фоні інших. Якщо архітектор хоче, щоб наступний об’єкт був яскраво виражений, то має підготувати попередній.

Calabi Yau Algorithm. Джерело фото: www.flickr.com

Мене зачепила думка про застиглу музику і я почав вивчати музику більш ретельно — на рівні звукових хвиль, фізичних законів. Досліджувати процеси, які відбуваються на мікроскопічному рівні в звуці. І тоді помітив, що насправді музика складається з синусоїдів та динамічних систем — від того, як ти поєднаєш їх, генеруються різні композиції.

7 років тому я повністю реалізувався в архітектурі і помітив, що почав сильно все ускладнювати, приділяти увагу більш абстрактному прояву в архітектурі. Але перші прототипи цифрової архітектури виникають лишень зараз.

В якийсь момент я побачив, як за допомогою цифрових інструментів можна поєднувати гармонії з різних сфер життя. Я почав досліджувати, створювати власні програми. Мені подобався результат, бо він виходив не лише моїм, а й мав природні гармонії.

В архітектурі або в звичному просторі, де всі речі функціональні, мої проекції та експерименти надто складні для реалізації. І тому я почав займатися абстрактним мистецтвом, створювати абстрактну музику й візуальну композицію. Почав працювати над створенням візуальних інсталяцій для фестивалів (FIBER, Ars Electronica, CynetArt, Mutek, Kvitnu, NextSound, FILE, FF`Space Showcase), проектувати музику за допомогою коду. Цікаве й нове з’являється саме в музеях, а потім розповсюджується на повсякденні речі. Я почав з музеїв і запропонував кілька своїх інсталяцій — їм сподобалося.

Library in Kharkiv. Джерело фото: www.archdaily.com

Коли я починав цим займатися, у мене було одне питання без відповіді, яке мене мотивувало: «Чи може музика розвиватися в реальному часі на основі закономірностей, але без композиції? Чи може композиція народжуватися в реальному часі?» Коли я отримав ствердну відповідь, мені стало ще цікавіше займатися цим.

 

Освоїти навички створення генеративної графіки за допомогою програми Jitter можна буде на курсі Євгена Ващенка в Projector. Деталі за посиланням.

avatar
Юлія Гуріна
контент-менеджер в Projector
Колонка

У нас есть еще кое-что для вас

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: