// //
новости

В Києві запускається книжковий клуб для дизайнерів

В Києві запускається книжковий клуб для дизайнерів Boom Book. Організатори — Нонна Старущенко й Гліб Капоріков із LLIWELL та школа дизайну Projector.

Мета клубу — обговорення та розширення особистої бібліотеки професійними виданнями з творчих сфер, зокрема дизайну. Своїми завданнями організатори вбачають розвиток критичного мислення та аналітичного підходу до поглинання інформації.

Зустрічі клубу складатимуться з двох части. Кожного місяця буде обрана книга, яку треба прочитати заздалегідь, та дата її обговорення — це перша частина. Друга частина буде присвячена людині, що хоче поділитися своїми 5 inspiration books та розказати, що саме надихає її в цих книжках.

Перший івент буде присвячений книзі «Язык вещей» Деяна Суджича. Запрошений гість — Ольга Протасова.

Telegraf вирішив поспілкуватися із ініціаторами проекту Нонною Старущенко та Глібом Капоріковим та дізнатися подробиці.

Як ви прийшли до ідеї створення клубу?

Г: Все дуже просто! На нашому курсі з основ графічного дизайну у Projector є заняття, присвячене генерації ідей. Ми тренуємо різні методики, в тому числі і мозковий штурм. Декілька разів темою штурму було питання «Що зробити, щоб ви (студенти) стали активніше читати професійні видання?». Серед купи веселих варіантів, як «почати зустрічатися з бібліотекарем/бібліатекаркою», або «заборонити собі їсти, поки не виконаєш читацький план», була пропозиаці, яку повторювали на всіх групах — створення клубу в рамках курсу, де б ми зустрічались і обговорювали заздалегіть прочитану книгу. Такий колективний обов’язок мав би підвищити загальну мотивацію. Ми подумали, що такий формат може бути цікавим і за межами курсу. Тож ми вирішили зробити відкритий клуб.

Н: Ми живемо в час безпреривного потоку інформації. В Києві кожного дня пропонується від одного до трьох професійних івентів, не говорячи вже про онлайн та офлайн видання та спільноти, які закидують нас інформацією. Ми самостійно її поглинаємо, навіть не розуміючи, необхідно це чи ні. Я думаю, наш клуб буде спробою зупинитися і подумати, а чи згоден я з цією думкою, правилом, концепцією… Адже дизайнер, який не вміє аналізувати і критично мислити, є просто навченим малювати по команді.

Чи бачили ви щось схоже за кордоном?

Г: Книжкові клуби — геть не новинка, за кордоном це розповсюджена практика. Подібні клуби є у Гонконгу, Чікаго, Нью-Йорку та безлічі інших міст. Будемо сподіватись, що і киянам сподобається цей формат.

Існує думка, що хороших книг із дизайну не існує, оскільки він занадто швидко розвивається. Чи згодні ви з цим?

Г: Так, справді дизайн розвивається надшвидко, проте певні принципи лишаються незмінними. І тут мова йди зовсім не про тренди, до них варто ставитись доволі критично. Радше, тут мова про глобальні речі: психологію, поведінкову економіку тощо. І що цікаво, подібні теми в дизайні дуже тісно переплітаються із музикою, наукою, соціологією, архітектурою… цей список нескінченний! Тож гарні книги з дизайну — не ті які розповідають, як треба малювати логотип, а ті, що розповідають, як мислить та сприймає навколишнє середовище людина.

Н: Питання, знову ж таки, стосується звички поглинання інформації. Ми скаржимося на лонгріди, читаємо тільки заголовки у Facebook, не ходимо на івенти, коли погана погода, та приймаємо за догму висновки спікерів. Для того, щоб бути професіоналом і працювати усвідомлено, необхідно трошки більше, ніж просто читати «Тренди в дизайні на 2017» чи «Як підібрати універсальну типографічну пару за 3 правилами». Це все лайфхаки. Для того, щоб розбиратися в цих речах та працювати усвідомлено, а не навмання, необхідно мати більше різнобічної інформації.

Чи є у вас дизайнерська домашня бібліотека?

Г: Звісно! Ми збираємо книжки двох категорій: 1). почитати, 2). подивитись. Власне, кожна європейська відпустка закінчується цілою валізою книжок, журналів, каталогів та переживаннями в аеропорту з приводу надмірної ваги багажу. Мабуть, як і в більшості дизайнерів. У книжкові крамниці ми стараємось заходити тільки при достатній кількості вільного часу, бо, як правило, дрейфування від полиці до полиці може тривати годинами. До того ж ми поповнюємо власну колекцію розробками нашої студії і це прекрасна нагода тримати себе в тонусі, порівнюючи власний продукт із світовими взірцями.

Які ваші улюблені книги?

Г: Напевно, варто почати із книги, яка обговорюватиметься на нашому першому зібранні — це «Мова речей» Деяна Суджича. Її варто перечитувати, бо він дуже цікаво й змістовно описує «дизайн» в глобальному розумінні.

Радив би «Психологію впливу», Роберта Чалдіні. Вона насичена описом купи цікавих психологічних експерементів та пояснює, як люди роблять вибір.

Н: Одна з улюблених книг за останній час це «Шлях до Так. Як вести переговори, не здаючи позицій». Автори — Роджер Фішер, Уільям Юрі, Брюс Петтон. Книга допомагає зрозуміти людей в широкому сенсі. Нас часто запитують, як спілкуватися з клієнтом, як розуміти його. Ось раз ця книга й зможе вставити один пазл в порозумінні.

Ще одна книга, про дизайн-мислення — «Как люди думают», Дмитрий Чернышев. В ній багато прикладів того, як люди намагаються зрозуміти і класифікувати все в житті.

Дизайнер — він же психолог. Він створює продукти для людей, а отже йому необхідно добре в них розбиратися.

У нас есть еще кое-что для вас

One more thing: чем удивила юбилейная презентация Apple

Ольга Шевченко и ее полезные ископаемые

Дизайн как служба

Дизайн-освіта в Україні: як справи й що робити

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: