// //
Мнения

Дизайнер в США: особистий досвід релокейту

27 Июль, 2017
Мы любим тексты без ошибок. Если вы все же их обнаружили, выделите фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Переїзд до Сполучених Штатів Америки — професійна та особиста мрія багатьох дизайнерів. Проте тонкощі зміни місця роботи та проживання для багатьох залишаються загадкою. Юрій Ленц, Interactive Art Director у Watson/DG, ділиться особистим досвідом релокейту та специфіки роботи в США.

Я народився і виріс в Херсоні. У дизайн прийшов в 2008 році. Як зараз пам’ятаю: 2010 рік — часи, коли ми, молоді пацани з маленького міста на півдні України буквально молилися на ресурс TheFWA та проекти, які там публікувалися. Серед них були і сайти голлівудських блокбастерів, зроблені в Watson DG — однієї з найтитулованіших студій, про яку я мало, що знав на той час. Тоді я не міг уявити, що через 5 років і сам увійду до складу журі TheFWA, а ще через 2 роки займу позицію Interactive Art Director в Watson DG в центрі Лос-Анжелеса.

Зал із нагородами Watson/DG

Вид із вікна у Watson/DG

Про Америку я почав думати 6 років тому, коли переїхав до Києва. Пейзажі заходів сонця на набережній Santa Monica і пляжів Venice стояли у мене перед очима, а думки про постійне літо не йшли з голови. У 2014 році ці думки трансформувалися в конкретний внутрішній запит: «Хочу жити в Лос-Анжелесі і робити сайти для Голлівуду». Цілком зрозуміле бажання, продиктоване амбіціями людини, яка виросла на американському кінематографі. Епічність цієї індустрії важко переоцінити. Я завжди відчував захоплення від аудіо, відео і того досвіду, який можна отримати, просто зайшовши на сайт фільму. Коли я працював в українських агентствах, у мене часто виникала потреба дистанціюватися від того, що відбувається. Я ніколи не мав стабільно токсичних клієнтів, просто це була моя, особиста втеча в іншу реальність через вкладку браузера.

Отримуючи нагороди, змінюючи агентства, а пізніше повністю переключившись на розробку продуктів, де з кампаніями став стикатися менше, ніж з мобільними додатками, я забув про свою мрію. Так тривало до 2016 року, поки переїзд в США не виявився реальністю.

Сан-Франциско чи Лос-Анжелес

На момент переїзду у мене було 2 офера. Позиція Product Designer в Fantasy Interactive і моя теперішня в Watson DG. Не дивлячись на те, що останні 2,5 року я займався розробкою виключно продуктів для стартапів, я прийняв рішення на користь Лос-Анжелеса.

Я міркував таким чином: «Досвід в продуктовому дизайні у мене є. Більш того, я навіть маю досвід співзасновника шведського стартапу. В крайньому випадку продуктовим дизайном зможу займатися і дистанційно. Але чи зможу я попрацювати віддалено із Голлівудом?».

На той момент я знав людей, які  працюють у великих компаніях в Силіконовій Долині, але не знав нікого, хто б міг розповісти, як це — бути пов’язаним із американською кіноіндустрією. Так і вийшло: зі своїми клієнтами я працюю віддалено, а з Голлівудом — всередині агентства.

Якщо враховувати погану погоду в Bay Area, практично неминучі шанси знімати кімнату, замість квартири та давно забуту мрію про Лос-Анжелес, вибір був очевидний — я взяв квитки в один бік KBP — LAX.

Пізніше я виявив ряд відмінностей між двома містами:

Лос-Анжелес — «маленьке» місто, помішане на сучасному мистецтві, ритейлі та кіноіндустрії. Дизайн-ком’юніті в основному складається з графічних дизайнерів, художників, аніматорів і 3D-артистів. Це місто очевидно мало, що розуміє в технологіях і дизайні продуктів.

У Лос-Анжелесі ти можеш собі дозволити порівняно більше при тому ж доході, що й в Сан-Франциско. Тут не так спекотно, як розповідають, і майже всі житлові комплекси оснащені басейнами.

Сан Франциско — це більше Європа, ніж США. Загальна атмосфера та інвестиції в інфраструктуру роблять його туристично привабливим.

Їдьте в Лос-Анжелес, якщо хочете побачити справжні Штати. Тут відчуваються масштаби та колорит одноповерхової Америки, а ближче до липня океан прогрівається достатньо для купання.

У Сан-Франциско і Долину їдуть за корпоративністю і рядком у резюме. Потрапити в дійсно велику компанію без американського досвіду складно, але бренд міста настільки сильний, що навіть робота в середніх стартапах відкриває великі можливості для подальшого працевлаштування в будь-якій точці світу.

В Долині тепліша і менш похмура погода. Житло тут близьке за рівнем цін та комфорту до Лос-Анжелесу, однак значно вища вірогідність поїздок на роботу тривалістю в 1,5 години.

Кар’єра до США

Порада від людини, яка стала креативним директором в 23 роки: не поспішайте. Амбіції — це добре. Але якщо ваша мета — переїзд в США, не зациклюйтесь на тому, які посади ви займали в Україні.Навпаки, намагайтесь займати посади нижче, але в великих кампаніях. У геніїв мало хто вірить. Тут грає роль вислуга років. Це одна з причин, чому тут так багато підприємців.

Намагайтеся працювати в актуальних сферах: Internet of Things, Fin / Med / Edu-tech, SaaS. Отримуйте нагороди не для того, щоб пишатися, а для нетворкінгу. Замість 10 сирих концептів запустіть 1 проект в конкретній сфері. Це стосується, в першу чергу, діджитал дизайнерів. Фокусуйтеся більше на Dribbble, Behance, Medium і отриманні нагород на Awwwards.

Якщо робите концепти, робіть їх ефективно. Переосмислює функції існуючих продуктів, вносьте актуальні технології туди, де їх немає.

Приклад Airbnb AR Map Concept

Створюйте концепти й оформлюйте їх, як реальні продукти не з метою обдурити, а з метою навчитися мислити комплексно, як це робить product owner. 70% всіх стартапів — це лендінги та проекції продуктів, якими б їх хотіли бачити засновники в майбутньому, а не існуючі сервіси.

Приклад Gofor


Якщо ви плануєте, наприклад працювати з Голлівудом, робіть акцент на розробці ідей і сторітелінгу, графічному дизайні як складовій інтерактивного дизайну, роботі з масками, текстурами і типографікою. Фокусуйтеся на отримання нагород на TheFWA і Webby.

Пошук роботи і кар’єра в США

Уникайте ілюзій, що, потрапивши у велику американську компанію, ви продовжите займатися інноваційною діяльністю. Далеко не всі дизайнери в Google, Facebook, Twitter публікують нові кейси в своїх портфоліо. З одного боку — NDA, з іншого боку, тому що показувати особливо нічого.В основному їхня робота в підтримці існуючих функцій за мінімальних змін. Бувають винятки при запуску нового продукту. Однак є можливість, що для цього вам доведеться пропрацювати 2-3 роки. А в невеликих стартапах навпаки існує реальна можливість запустити продукт, що відкриває двері у великі компанії.

Починати все спочатку — це нормальна практика. Чим менше ваше его, тим легше буде впоратися з адаптацією.

Процес найму в американську компанію займає близько 2-х місяців. Самі американці підходять до найму грунтовно, можливо навіть грунтовніше ніж до шлюбу. Фраза «наймайте швидко і звільняйте швидко» на практиці зустрічається рідко. Найчастіше дивляться навіть не на навички, а на наявність американського досвіду роботи. Це явно не на руку тим, хто тільки приїхав. Другим важливий пункт — cultural fit: наскільки ви відповідаєте духу компанії. Тут все як у стосунках: якщо у вас зацікавлені, вам дадуть знати практично відразу. Якщо відповіді немає протягом тижня, можна написати невеликий фоллоу-ап, але краще поставити хрест на цій вакансії. Моя особиста думка: аспекти найму в США суб’єктивні, засновані на думці і досвіді ззовні. Особисті рекомендації допоможуть легше проскочити найважливіший бар’єр — hiring manager.

Чого очікувати при пошуку роботи:

  • Телефонний скринінг (1-2 рази).
  • Особисті зустрічі (3-4 короткі або 5-7 годинне інтерв’ю).
  • Design Challenge (щось типу тестового завдання).
  • Background Check (телефонна розмова з попереднім роботодавцем на предмет рекомендацій).

Підготовка резюме, загальні рекомендації:

  • Не фокусуйте увагу на фріланс позиціях.
  • Опис роботи повинен складатися із досягнень, а не процесу.
  • Вказуйте Hard і Soft skills.
  • Розкажіть про волонтерські роботи та особисті якості.
  • Дві сторінки — максимум, краще одна.

Soft-імміграція

Переїзд в США в середньому обійдеться в $10-15 тис. Я чув про випадки, коли переїжджали і з $500 в кишені, але я хочу поділитися порадами, що допоможуть пройти релокейт менш болісно:

Постарайтеся знайти роботу, будучи в Україні. Підпишіть оффер й будьте готові вийти на роботу через тиждень після прильоту. Зробіть собі номер телефону штату, в який плануєте їхати: Skype і Google надають такі послуги. Без нього немає сенсу навіть розсилати резюме.

Обов’язково знімайте житло в зоні пішої доступності до роботи. Без номеру соціального страхування житло в нормальному житловому комплексі за перший місяць (плюс депозит) обійдется близько $4500.

Шукайте апартаменти на hotpads, radpad, zillow. Краще шукати серед апартмент-комплексів, куди буде входити парковка, басейн, спортзал і своя територія. Це дорожче, але позбавить від витрат на систему охорони.

Фізична пошта тут — це ключ до оформлення будь-яких документів.

Не маючи адреси проживання та можливості отримати пошту, ви не зможете просунутися в оформленні документів, банківських карт і нормального існування в цілому.

Якщо ви зняли житло біля роботи, не купуйте відразу ж машину. За тисячу доларів нормальну ви не придбаєте, а нормальну ставку по кредиту ви отримаєте тільки через півроку.

Громадських транспорт в Лос-Анжелесі нормально розвинений. Uber і Lyft прийдуть на допомогу, якщо дуже лінь пересуватися в автобусах. Необхідність машини обумовлена не стільки відстанню, скільки спекою, яка залежить від місця проживання. Намагайтеся знайти роботу ближче до океану, або в центральній частині міста — в цих районах достатньо помірна температура.

Відкривайте кредитну карту, не чекаючи отримання номеру соціального страхування (SSN). Є думка, що без SSN можна отримати тільки secured credit card: карта, на яку ти кладеш свої ж гроші і береш їх сам у себе в кредит. Таким чином американська банківська система виховує в тобі розважливого громадянина. Але в моєму випадку вдалося отримати повноцінну кредитку з лімітом в $1500. Це потрібно, щоб в подальшому знімати апартаменти вигідніше у приватних власників або взяти кредит з нормальним відсотком на машину або будинок.

Спочатку брати страховку не обов’язково. У вас є приблизно 2 місяці, доки вас почнуть штрафувати за її відсутність.

Готуйте вдома. Їжте там же. Це економить гроші і врятує вас від проблем з травною системою. У переважній більшості офісні працівники харчуються у вуличних фуд-траках. Якщо ви відвідуєте фестивалі вуличної їжі на постійній основі — ця країна для вас. Існують заклади європейської кухні і навіть слов’янської, але вони в меншості. Ясна річ, ні про яке здорове харчування не йдеться.

Беріть до уваги, що підключення домашнього інтернету займає близько 5 днів, а його якість поверне вас в приємний 2009 рік. Теж саме стосується мобільного інтернету. Ніяких HD відео, суто 720.

Резюме: на сім’ю з двох людей знадобиться близько $3000-3500 в місяць.

Соціальні аспекти

Починайте вчити американську вимову. Американська англійська істотно відрізняється від того, якої вчили нас. Якщо вашу фразу не зрозуміли, тут мало хто докладе зусиль, щоб додумувати. Пояснюйте відразу, не чекайте питань. Приїхати сюди не володіючи мовою досконало — це нормально. Особливо для людей, які можуть компенсувати це за допомогою Hard Skills.

Американці сприймають кожне питання як окреме завдання. І навпаки: будь-яке питання з їхнього боку буде включати в себе подяку. Це плодить розміри листування і відрізняється від нашого спілкування, де, отримавши відповідь від колег або близьких знайомих, ми не вважаємо за потрібне дякувати за кожну дрібницю.

Ви ніколи не дізнаєтеся правду від незнайомої людини, якщо щось йде не так.

Будь це співбесіда або звичайне спілкування — все завжди буде прекрасно. Не сильно надійтесь в схвальні реакції.

Існує єдиний шаблон комунікації, якого варто дотримуватися в будь-якому спілкуванні, як в діалозі з водієм Uber, так із вашим колегою. Не варто починати розмову з конкретного питання, якщо ви ще не бачилися з цією людиною сьогодні.

Small talks — те, до чого варто звикнути:

  1. Перехресний інтерес щодо того, як йдуть справи.
  2. Обговорення будь-якого факту, відомого вам обом.
  3. Суть.
  4. Прощання.

Підсумок

Сьогодні я вже не відчуваю особливого трепету, проходячи повз знімальні майданчики Paramount і Fox. В голові одне питання: буду я працювати над кампанією для цього фільму в наступні кілька місяців чи ні?

США — це окрема розмова, це не схоже на те, що ми бачили в Європі. Однак це те, що швидко стає частиною тебе: прагнення до стабільності, комфорт, амбіції. Тут все довго і ґрунтовно, менше імпульсивності, більше безпечних і зважених рішень. Більше вільного часу, однак менше почуття власної важливості.

Через півроку ти ще не можеш звикнути до того, що ключ у дверному замку потрібно обертати завжди в протилежний бік, але через місяць забуваєш замикати двері на ніч.

Можливо, ти не стаєш в 10 разів краще, приїхавши сюди. Однак ти отримуєш можливість обнулитися і перейти на новий рівень, щоб досягти того, чого не мав на батьківщині. Ти знову починаєш відчувати азарт.

 

У нас есть еще кое-что для вас

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: